2. Задание Напишите не менее 2-х изменений в каждой сфере и общие черты реформ, не менее 3-х последствий реформ для местного населения и напишите вывод.
Особенности реформы «Устав
о сибирских киргизах» 1822 года Сходства Особенности реформы «Устав об оренбургских киргизах» 1824 года
Политические
Экономические
Культурные
Вывод: Какие последствия имели реформы для местного населения?
1
2
3
плз
Конец XIII века стал для Шотландии серьёзным испытанием. После смерти в 1286 году короля Александра III не осталось прямых наследников мужского пола и королевой была объявлена Маргарита, внучка Александра III, рождённая его дочерью, вышедшей замуж за короля Норвегии Эйрика II. Король Англии Эдуард I попытался вновь обрести контроль над Шотландией, и настоял на заключении брака между его сыном, будущим королём Эдуардом II и королевой Маргаритой, несмотря на её малый возраст. Но ни свадьбы, ни даже коронации королевы Маргариты не состоялось, по дороге девочка простудилась и не достигнув шотландской земли умерла на Оркнейских островах.
Так как прямая ветвь пресеклась, в 1291 году претензии на престол страны выдвинуло сразу несколько кандидатов, в том числе Иоанн , внук старшей дочери Давида Хантингдонского, брата королей Малькольма IV и Вильгельма I Льва, и Роберт Брюс, 5-й лорд Аннандейла, сын средней дочери Давида. Одним из претендентов был и Эдуард I, являвшийся потомком Матильды Шотландской. Но, английский король, понимая свои невысокие шансы на избрание, предпочёл возглавить суд для рассмотрения «Великой Тяжбы». В 1292 году Эдуард I вынес решение в пользу Иоанна , и 30 ноября 1292 года Иоанн был коронован королём Шотландии. В качестве благодарности за поддержку Иоанн I признал сюзеренитет Англии.
Наступною причиною державотворення було виникнення самого давньоукраїнського етносу - автохтонного населення з сильним генотипом, що сформувався саме на цій землі в результаті численних етнічних оновлень і перетворень. Не випадково М.Грушевський вважав, що саме слов’янські племена антів, які залучили до об’єднання залишки скіфів і сарматів, стали генетичним корінням українського народу. Таким чином український етнос сформувався в 4-7 ст. н.е. в часи існування Антського союзу.
Крім того, швидке виникнення найбільшої у Європі держави і динамічний її розвиток були би просто неможливі без багатого державотворчого досвіду і традицій, які зберігалися в пам’яті народу. Мається на увазі Велика Скіфія, Боспорське царство, Антська держава, Готський племінний союз тощо. Сучасний науковець О.Палій таким чином говорить про роль скіфів на нашій землі: «Могутній племінний союз скіфів дозрів до рівня державності уже до середини І тисячоліття до н.е., об’єднавши в тому числі і праслов’ян. Таким чином, значно раніше, ніж у більшості регіонів Європи, в Україні створилися умови для державного життя та об’єднання в межах держави Великої Скіфії майже всієї території України»[1].
Російська історіографія наукову концепцію етногенезу європейських народів, основою якої є твердження про те, що саме народ є основним суб’єктом історії, на основі його самоорганізації і виникли сучасні держави. В Кремлі досі дотримуються «норманської теорії», згідно з якою саме Рюриковичів утворили Новгородську, Київську і Московську держави. Звідси робиться політичний висновок: одна династія – одна держава, що, на думку росіян, виправдовую їх агресивну політику підкорення сусідніх народів.