2. Заполните таблицу и назовите общие черты восстаний. Восстание в Уральской и в Тургайской областей в 1968-1869 годах
Общее
Восстание в Мангыстау в 1870 году
1.Причины восстания
2. Характер восстания.
3. Причины поражения
?
1.Причины восстания.
2.Характер восстания.
3. Причины поражения.
Історія стародавніх цивілізацій охоплювала період з IV тис. до н. е. до падіння Західної Римської імперії у V ст. н. е. Склалися два типи господарської організації — східне і античне рабство
Проте їм були властиві спільні риси: ручна технологія з індивідуальними та спільними знаряддями праці, провідна роль землеробства і натурального господарства, позаекономічний примус як засіб організації та привласнення суспільної праці.
Східне рабство виникло в IV тис. до н. е. в Стародавньому Єгипті. Вигідне стратегічне та географічне положення сприяло його політичному та економічному розвитку. Зокрема, швидко розвивалося землеробство на високоурожайних, поливних землях долини Нілу.
Другою важливою галуззю господарства було тваринництво, яке відтіснило мисливство. Єгиптяни винайшли соху, навчилися виливати з міді ножі, сокири, наконечники стріл, посуд.
Проте найбільшим їхнім господарським досягненням стала зрошувальна система землеробства. Заболочена, непридатна для життя долина Нілу у III тис. до н. е. перетворилася на квітучий оазис, коли Верхнє і Нижнє царства об'єдналися в єдину державу.
Побудувати цей гідротехнічний комплекс, підтримувати його, давати надлишки сільськогосподарської продукції могли тільки великі вільні сільські громади.
Поступово фараони, жерці, державні чиновники присвоїли общинні землі, перетворивши вільних селян на залежних від себе виробників. Згодом стародавні єгиптяни навчилися виплавляти бронзові вироби, виробляти тонке льняне полотно, прикраси з золота і срібла. Особливо високого рівня розвитку досягла обробка каменю.
І сьогодні дивують своєю величчю і таємничістю єгипетські піраміди. Оскільки на півночі Єгипту переважало тваринництво, а на півдні землеробство, то між цими областями виникла жвава торгівля. У ринкові відносини втягнулися Сінайський півострів, Нубія та Лівія, які були завойовані Єгиптом. Купці торгували золотом, сріблом, міддю, оловом, шкірами, слоновою кісткою, деревиною. У країні існували рабські ринки, де вільно купували і продавали невільників.
2. Вообще, Спарта была геронтократией. Государственное управление осуществляла герусия - совет старейшин из 28 геронтов и обоих царей. Каждый геронт не мог быть младше 60 лет. Выборы геронтов проходили так: в день выборов кандидаты, один за другим, являлись перед народным собранием. Особые лица, "выборщики", находившиеся в отдельном закрытом помещении и не видевшие кандидатов, решали, кого из них народ встречал более громкими приветствиями - эти "достойные" и становились геронтами.
3. Народное собрание состояло из спартанцев, достигших 30 лет. Голосовали криками одобрения или неодобрения, без подсчета голосов, по принципу: кто громче крикнет, тот и прав.
4. Дети в Спарте находились в безраздельной собственности государства. Сразу после рождения они подвергались тщательного досмотру. Слабых и увечных сбрасывали в пропасть с Тайгетской скалы. Здоровые дети возвращались родителям, которые воспитывали их до 6 лет. После шести дети отбирались у родителей в пользу государства. Мальчики воспитывались под надзором специальных государственных надзирателей, которых возглавлял педоном. Детей подвергали всякого рода лишениям, едва кормили скверной пищей, а иногда нарочно морили голодом. Тех же, кто пытался добывать себе пропитание самостоятельно, выслеживали и сурово наказывали. Одежда детей состояла из простого лоскута материи, а ходили они всегда босиком. Ежегодно в праздник Артемиды (Дианы, богини-охотницы) мальчиков секли до крови, иногда - до смерти; кто выживал - становился воином. Таково было спартанское воспитание.
5
8. Спартанцы очень мало занимались и ручным трудом. Всю черновую работу за них делали общественные рабы - илоты. Угнетение рабов в Спарте было самым сильным во всей Греции. Рабы Спарты не были неграми, они вообще не были чужестранцами, это были такие же эллины-греки, но покоренные и порабощенные спартанцами.
9. Впрочем, ни один спартанец сам не мог владеть рабом (рабами). Все илоты были собственностью государство, а уж оно передавало рабов отдельным лицам "в пользование".
10. Спартанцы часто заставляли илотов напиваться допьяна, распевать непристойные песни и танцевать непристойные пляски. На этом примере "свободных граждан" Спарты обучали, как нельзя себя вести. Патриотические песни имели право петь только спартанцы.
11. Государство поощряло своих граждан шпионить за рабами. Молодых спартанцев специально посылали подслушивать речи .