§ 24. Особливості культурницького та політичного етапів українського національного відродження.
Прочитайте уривки (пригодиться для виконання завдань що нижче)
Ярослав Грицак. Галицький П'ємонт
«Зростання національної свідомості у Галичині відбувалося під впливом українського руху на Наддніпрянській Україні і поширення поезій Тараса Шевченка. На початку 60-х років зароджується народовецький рух, який був представлений переважно молодою українською інтеліґенцією... Народовці мали сильні впливи у студентських організаціях — громадах, які виникали і діяли за зразком київської громади (перша така громада виникла у Львові 1863 р.). У 1868 р. у Львові зусиллями народовців було утворене товариство «Просвіта», яке видавало популярні українські книжки, засновувало читальні й охоплювало своїми впливами широкі селянські маси... Піднесення української орієнтації в Галичині стало результатом свідомих зусиль східноукраїнських патріотів, які мали на меті перенести сюди центр всеукраїнської діяльності і перетворити цей край у П’ємонт України...
У середині 70-х років у Галичині з’являється молода інтеліґенція, яка критично оцінювала діяльність обох руських течій і бажала надати українському рухові модерного, європейського характеру. Під впливом Михайла Драгоманова молоді українські політичні діячі Іван Франко, Михайло Павлик, Остап Терлецький та ін. навертаються до соціалізму. Так в українському таборі виникає ще одна, так звана радикальна течія...
Попри свою малочисленність, галицько-українські радикали зіграли велику роль у зміні ідеологічних основ та організаційних форм національного руху. Вони були постійними збурниками спокою у галицькому суспільстві. Радикали вели соціалістичну пропаганду серед українського селянства та робітництва і — що робило їхню діяльність особливо несприйнятною для поміркованого національного керівництва — виступали з різкою критикою греко-католицького духовенства».
І. Франко. Українці. 1908 р.
«Лише в першій половині 60-х років розпочинається серед галицької молоді, особливо після її ознайомлення з віршами Шевченка, близький до народу, прогресивно спрямований рух. Насамперед він виявився у формі козакофільства, що його хотіли протиставити ненависному москвофільству. Потроху цей рух... під впливом трьох українських діячів, представників трьох різних поколінь, поширився здебільшого між інтелігенцією: ...у 60-х роках XIX ст. домінував вплив Куліша, у 70-х і 80-х — Драгоманова, а в 90-х — Грушевського. З цих трьох напрямів перший можемо назвати формально національним, другий — радикально-соціальним і третій — національно-радикальним...
Протягом 70-х років у Галичині вузьке коло представників старшого покоління та молоді згуртувалося навколо Драгоманова і в спілці з ним почало європеїзувати галицьких русинів. До представників старшого покоління належав талановитий економіст і статистик Володимир Навроцький... До молодших належали Михайло Павлик і автор цих рядків. Ця група дала початок так званій радикальній політиці в суспільному житті Галичини, головним завданням якої було ознайомлення народних мас з насущними політичними питаннями з метою викликати в народі інтерес до політичних, суспільних і національних ідей. Теми для своїх творів вони брали з життя народу, різних його суспільних верств, по змозі розширюючи коло своїх та дбаючи про розвиток мови».
Тепер переходимо до виконання завдань (відповіді записати зошит під номером завдань). Буде три рівні тобто:
І рівень академічний на 0- ;
ІІ рівень культурницький на 0- ів (завдання рівня академічний + завдання рівня культурницький);
ІІІ рівень політичний на 0- ів (виконати завдання культурницький + завдання рівня політичний).
(зверни увагу на назви рівнів)
Павел отменил 2 января 1797 г. статью Жалованной грамоты, запрещавшую применять телесные наказания к дворянскому сословию. Были введены телесные наказания за убийство, разбои, пьянство, разврат, служебные нарушения.
В 1798 г. Павел I запретил дворянам офицерами менее года отставку.
Указом от 18 декабря 1797 г. дворян обязали платить налог для содержания органов местного самоуправления в губерниях. В 1799 г. сумма налога была увеличена.
В 1799 г. дворяне стали платить подать по 20 рублей «с души».
Указом от 4 мая 1797 г. император запретил дворянам подавать коллективные Император указом от 15 ноября 1797 г. запретил допускать к участию в выборах дворян, уволенных со службы за Число избирателей было сокращено, и губернаторы получили право вмешиваться в выборы.
В 1799 г. упразднены губернские дворянские собрания.
23 августа 1800 г. отменено право дворянских обществ выбирать заседателей в судебные органы.
Дворян, уклонявшихся от гражданской и военной службы, Павел I приказал предавать суду. Император резко ограничил переход с военной службы на гражданскую.
Павел ограничил дворянские депутации и возможность подавать жалобы. Это было возможно только с разрешения губернатора.
Объяснение:
Период Средневековья принято связывать с гибелью Западной Римской Империи в 5 веке, последнего цивилизованного государства в Западной Европе. Оплотом цивилизации и христианского мира на некоторое время стала Восточная Римская империя, впоследствии переименованная в Византийскую. Восточная Европа в Средние Века исходно представляла собой территорию, заселенную, преимущественно, славянскими племенами. Со временем сюда осуществили переселение венгры и болгары, при этом последние смешались со славянскими племенами, а венгры основали новое государство, враждующее с Византией. Славяне долгое время проживали в виде разрозненных племен, лишь в 8 веке образовалось болгарское царство. В 9 веке также произошло объединение Новгорода и Киева, в результате которого в Восточной Европе возникло новое, могущественное государство – Киевская Русь.
Хотя Византийская империя занимала лишь часть восточноевропейской территории, она существенно развиться другим народам. Это государство занимало большую территорию, в его состав входило немало разных народностей, что в конце концов предопределило и местные нравы. В отличии от католиков, православные церковники допускали проведение богослужений на любых языках, а не только на латыни, что быстрому проникновению православия в языческие государства. Фактически, Восточная Европа в Средние Века переняла новую веру, идеологию, ремесла и архитекторские навыки именно у византийцев. Хотя местные государства вели себя достаточно агрессивно по отношению к византийцам, был также налажен и культурный обмен. Болгария и Киевская Русь не раз проводили военные походы против византийцев, что не помешало последним заключать договоры о союзе, скрепленные династическим браком.
Со временем феодальная система стала сказываться на благосостоянии восточноевропейских государств.
Восточная Европа в Средние Века (в средний период) вскоре предстала в виде множества разрозненныхкняжеств, лишь Польша, Венгрия и княжество Литовское сумели сохранить четкие границы. Серьезным ударом по странам Восточной Европы стало вторжение монголо-татар Золотой Орды. Большая часть Русских княжеств, а также Болгария и другие территории оказались во власти ордынцев, в то же время на севере нанесли удар по Литве и Новгороду тевтонские рыцари, остановить которых удалось лишь благодаря изобретательности Александра Невского. Все это в комплексе на несколько веков затормозило развитие местных государств, лишь с к 15 веку здесь снова сформировалось несколько мощных держав защитить своих граждан, и обеспечить стабильное развитие.
Отметь как лучший