25

1.

определите степень окисления каждого элемента, расставьте коэффициенты методом электронного , укажите окислитель, восстановитель:

nh3 + o2 → no + h2o

2.

напишите уравнения электролитической диссоциации:

а) хло­рида железа (iii);

б) фосфор­ной кислоты;

в) гидроксида натрия.

3.

напишите молекулярные и ионные уравнения реакций меж­ду растворами:

а) гидроксида лития и азотной кислоты;

б) нитрата меди (ii) и гидроксида натрия;

в) карбоната калия и фосфорной кислоты.

4.

напишите уравнения гидролиза солей:

а) карбоната калия;

б) фосфата натрия.

5.

используя таблицу д. и. менделеева, дайте характеристику хлора по плану:

i. положение элемента в периодической системе:
порядковый номер элемента;
номер периода;
номер группы, подгруппа;
относительная атомная масса.
ii. строение атома элемента:
заряд ядра атома;
формула состава атома (количество p+; n0; e-);
количество энергетических уровней и размещение на них электронов;
электронная конфигурация атома;
валентные возможности атома.
iii. формулы соединений, характер:

металл, неметалл, переходный элемент;
формула высшего оксида и его характер;
формула соответствующего гидроксида и его характер;
формула летучего водородного соединения.

1 Війна́ за незале́жність США (англ. American Revolutionary War, American War of Independence) (1775-1783)  — війна між королівством Великої Британії і лоялістами (прибічниками британської корони) з одного боку та революціонерами 13 британських колоній (патріотами) з іншого, які проголосили свою незалежність від Великої Британії, як самостійна союзна держава, від 4 липня 1776 року. Значні політичні і соціальні зміни в житті жителів Північної Америки, викликані війною і перемогою в ній прибічників незалежності, іменуються в американській літературі «Американською Революцією»[3].

Війна стала кульмінацією політичної Американської Революції, коли багато колоністів не визнали легітимність Парламенту Сполученого Королівства, що продовжував керувати ними без жодного представництва американців, керуючись тезою про те, що це порушує права британського населення. Перший Континентальний Конгрес було скликано у 1774 році задля урегулювання відносин між Великою Британією та тринадцятьма суверенними колоніями, складання петиції королю Великої Британії Георгу ІІІ про необхідність втручання у справи Парламенту, організації бойкоту британських товарів, в той же час формально залишаючись підданими Британської Корони. Їхні вимоги було проігноровано, тож у 1775 році силами Місцевих конгресів було скликано Другий Континентальний Конгрес, що створив Континентальну Армію з частин британських солдатів, розквартированих у Бостоні, Массачусетс. Подальші петиції до короля з вимогою втрутитися в справи парламенту призвели до того, що Конгрес було звинувачено в державній зраді, а тринадцять штатів оголошено територією заколоту. У 1776 році американці відповіли формальним проголошенням незалежності у кордонах однієї держави — Сполучених Штатів Америки, заявляючи про свій суверенітет та відмову від будь-яких зобов'язань перед Британською монархією.

Уряд Франції під керівництвом короля Людовика XVI, починаючи з 1776, таємно постачав повсталим провіант, зброю та амуніцію, але воєнні успіхи Британії у 1777 році спонукали Францію відкрито вступити в війну у 1778 році, тим самим зрівнявши сили по обидва боки. Іспанія та Голландія, союзники Франції, втрутилися у війну з Королівством Велика Британія протягом наступних двох років, погрожуючи вторгненням на територію Британських островів. Крім того, своїми військовими кампаніями в Європі вони серйозно випробовували військову силу Королівства Велика Британія, влаштувавши атаку на Мінорку та Гібралтар, що призвело до ескалації повномасштабної війни на морі. Вступ у війну Іспанії завершився вигнанням британських військ із Західної Флориди та прикриттям південного флангу Американських колоній.

Протягом усієї війни британці вдало використовували свою перевагу на морі задля захоплення прибережних американських міст, але контроль над сільською місцевістю (де на той час мешкало 90 % населення) значною мірою було втрачено через відносно невеликий розмір сухопутної армії. Французький внесок у війну був вирішальним і досяг своєї кульмінації у перемозі французького флоту в Чесапікській битві, що призвела до підписання акту про капітуляцію Другої Британської армії у місті Йорк 1781 року. Згідно з Паризьким договором 1783 року, було визнано суверенітет США над територією, що ться від кордонів сучасної Канади на півночі, Флориди на півдні та річки Міссісіпі на заході.

Матеріальні передумови Французької революції були зв'язані з розвитком капіталістичного укладу в надрах так званого старого порядку, її рушійні сили були викликані до життя протиріччями, що супроводжували цей процес. Безпосередньою причиною революції стало банкрутство держави, яка виявилася не здатною розплатитися з дивовижними боргами без відмовлення від системи архаїчних привілеїв, заснованої на знатності, родових зв'язках. Безуспішні спроби королівської влади реформувати цю систему збільшили невдоволення дворян падінням їх впливу і зазіханнями на їхні споконвічні привілеї. У пошуках виходу з фінансової кризи, Людовик XVI змушений був піти на скликання Генеральних штатів (5 травня 1789), що не збиралися з 1614. Відмовивши обговорювати деталі, 17 червня депутати проголосили себе Національними зборами, а 23 червня за пропозицією Мірабо відмовилися підкоритися королівському указу про їх розпуск. 9 липня Збори назвали себе Установчим, проголосивши своєю метою вироблення конституційних основ нового політичного порядку. Погроза розгону Установчих зборів викликала повстання в Парижі. 14 липня 1789 була штурмом взята фортеця-в'язниця Бастилія, символ абсолютизму. Цей день вважається датою початку революції.

1 Статус ведущей тенденции, который мировая глобализация приобрела в мировой экономике сегодня, обеспечивает ей в первую очередь тот факт, что данное направление видимо присутствует даже в тех государствах, где прочие тенденции нынешней мировой экономики выражены слабо и малозаметно. В частности, отсталые и малоразвитые страны почти не задействованы в таких процессах, как постиндустриализация, интеграция или транснационализация, однако в то же время они включены в процесс глобализации мировых рынков и в значительной степени ориентированы на внешние рынки: услуг, товаров, рабочей силы (активный экспорт), знаний (импорт), капитала (получение Что такое мировая глобализация

Мировая глобализация представляет собой процесс объединения мира в единую систему глобального свойства. Различные составляющие процесса глобализации мирового хозяйства обсуждаются достаточно серьёзно, начиная с 60-70-х годов века, однако текущего уровня актуальности во достиг только в 90-х.

Глобализация мировой экономики выражается в процессе изменения мирового преобразовании его в единую зону, открытия для беспрепятственного перемещения товаров, услуг, информации, капитала. Также легко в этом рас идеи и перемещаются носители развитию актуальных институциональных образований и настраивая системы взаимодействия между ними.

Следствием глобализации мировых систем таким образом является появление на международном уровне единого культурного, информационного, правового и экономического. Другими словами, явление мировой глобализации не ограничивается сферой экономики, но в значительной степени воздействует на все ключевые сферы жизни общества – идеологию, культуру и политику. Без сомнения, именно этому явлению отпущена центральная роль в мировой экономике нового века, заключающаяся в катализации образования обновлённой мировой системы отношений в политике и экономике, адаптированной к глобализации.

2 Год назад мы проводили мероприятие в те дни, когда на Майдане погибли первые пять человек. Тогда мы о минуте молчания. Сейчас количество жертв достигло уже 5 000 человек. Им не нужно молчание, нам нужна продуктивная дискуссия", - с такого обращения начался традиционный "Украинский завтрак" в Давосе.

Продуктивной дискуссии не вышло.

Представители украинской власти хором говорили о важности реформ и поддержке со стороны Европейского Союза.

Международные партнеры старались слышать их доводы, но все их комментарии сводились практически к одному - Украина может рассчитывать на но должна делать реформы здесь и сейчас. Времени на "медленные танцы" уже нет.

"Мы будем делать реформы не для МВФ или ЕС, или для кого-то другого. Поймите, мы делаем их для себя", - пыталась заверить собравшихся министр финансов Наталия Яресько.

Но на деле украинской стороне было нечего предъявить.

Вряд ли реформами можно назвать озвученные министрами меры: заключение Нафтогазом новых контрактов на поставку газа, новый подход к назначению менеджмента госпредприятий или же намек на дерегуляцию в виде упрощения разрешительных процедур. Министр экономики Айварас Абромавичус в качестве примера привел аграриев, которые теперь могут обходиться без специальных сертификатов для экспорта зерновых. И не забыл похвастаться, что в новом правительстве английского не знают только два министра.

Не прозвучало конкретики и от самого высокопоставленного представителя украинской делегации - замглавы Администрации президента Дмитрия Шимкива, который уже более полугода отвечает за воплощение реформ.

Международные партнеры, вероятно, хотели услышать от него календарный план необходимых изменений или конкретные  уже достигнутые результаты.

Вместо этого, АП озвучила три основных Украины к ЕС и США – поддержка безопасности, финансовая и доверие к нынешней команде реформаторов, которые, по признанию замглавы АП, сейчас "бегут марафон и обязательно его выиграют".

Но ведь доверие не возникает на ровном месте только потому, что во власти появились новые лица, иностранные менеджеры и люди, знающие английский язык?

Доверие всегда подкрепляется конкретными действиями.  А озвученных  украинскими министрами в Давосе маленьких шагов недостаточно, чтобы говорить, что в Украине после революции что-то существенно изменилось.

Об этом говорил и Джордж Сорос, который начал свое выступление со слов о "новой Украине".

"Но и для европейцев, и для самих украинцев до сих пор загадка, что собой представляет это новая Украина. У вас до сих пор нет таких ярких примеров реформ, которые провела Грузия. К примеру, реорганизация дорожной полиции".