3. Опрацюйте текст наукового дослідження, поданого нижче, за методом «Надайте мені заключне слово». Оберіть з тексту найважливіший, на вашу думку, фрагмент і за його до дайте відповіді на запитання: Які думки викликав цей уривок? Чому це важливо? Що в ньому сумнівного? Великі зміни в національний склад населення і України, і Криму принесла Друга світова війна. 15 серпня 1941 р. з Криму було виселено 61 тис. німців. У 1944 р. з півострова депортовано кримських татар, вірменів, болгар, греків - усього 228,5 тис. осіб... На 1939 р. тут проживало 1 млн 123 тис. осіб, а до літа 1944 р. чисельність населення зменшилася до 379 тис. Крим не лише значною мірою обезлюднів, але й занепав економічно...
Зруйнований і позбавлений засобів виробництва регіон потребував негайної до колосальних фінансових вливань... Але И. Сталін вирішив... Крим піднімати власними силами - руками переселенців. Основна маса їх направлялася з Брянської, Курської, Воронезької, Ростовської, Орловської областей та Краснодарського краю РРФСР, а також Вінницької, Житомирської і Київської областей УРСР. Однак організація переселення проводилась безвідповідально, людям не було забезпечено навіть мінімальних умов облаштування на новому місці. У результаті вже до 1948 р. майже 60 % переселенців першої хвилі залишили Крим...
З дотриманням усіх конституційних норм і правил півострів було передано Україні, 26 квітня 1954 р. він офіційно став її складовою частиною. Відбудова Криму і його розвиток відтепер були «головним болем» українського народу... основні зусилля спрямовувались на заселення півострова. Тепер основний потік переселенців до Криму було спрямовано з густонаселених областей УРСР - Вінницької, Волинської, Дрогобицької, Київської, Житомирської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Чернігівської, Чернівецької, Хмельницької. Новоселів заселяли в 24 райони Кримської області. З усіх переселенців за десять років (1954-1964 рр.) не зуміли закріпитися приблизно 8 % прибулих. Упродовж 1960-1970-х років населення Криму зросло на понад 40 %. При цьому механічний приріст перевищував природний і становив 72 % від загального.
В XVII веке в Москве появились казенные пороховые мануфактуры, Оружейная, Золотая и Серебряная палаты, Хамовный (ткацкий) и Бархатный дворы, которые обеспечивали армию, царя и его приближенных, почти не работая на рынок. Довольно большими были купеческие мануфактуры, производившие пеньковые канаты для нужд флота (они в основном продавались за границу). Кроме Москвы центрами мануфактурного производства стали Тульско-Каширский район и Урал. Здесь возникали железо- и медеплавильные заводы. В 1637 году голландский купец А. Д. Виниус построил под Тулой три железоплавильных завода. На них впервые в России были пущены доменные печи. Всего в XVII веке, в России было создано около 30 различных мануфактур. Из крупных купцов формировались первые династии промышленников-предпринимателей - Никитниковы, Светешниковы, Шорины, Филатьевы, Строгановы, Демидовы. Своим трудом эти люди, так же как и великие полководцы, художники, писатели, создавали богатство и славу России.
Внешняя политика Муссолини :
1.В 1934 г. Муссолини взял на себя руководство военными министерствами, заявив при этом: "Началась эпоха вооружений". 2.Итало-эфиопская война 1935-1936 гг. стала первым шагом в осуществлении планов Муссолини.
3.Интервенция в Испании.
4.Ни одна из стран не оказала противодействия итальянской агрессии. (Англия и Франция)
5.Апрель 1939 г. Захват Албании.
7.Вступила во Вторую мировую войну на стороне Германии.
Внутренняя политика Муссолини:
1.1926 г. - запрет всех политических партий (Свобода - это преданность вождю)
2.Ликвидирована свобода слова
3.Ограничены полномочия парламента и введен режим личной власти.
4.Чистка гос. Аппарата от «антинациональных элементов»
5.Смертная казнь за государственное преступление.
6.1928 г. - новый избирательный закон по котором на выборах была только одна партия - фашистская, другие кандидатуры выдвигать запрещено.
7.Профсоюзы заменены фашистскими синдикатами
8.На все должности выдвигались только члены фашистской партии.
9.Банковская система, промышленность поставлены под контроль государства.
10.1935 г. - закон о корпорациях. Создание корпоративной системы.
11.В 30е гг. - политика автаркии, (ликвидация зависимости страны от ввоза стратегического сырья для промышленности).Развитие национальной промышленности, в первую очередь военной, программа перевооружения армии