3. Про яке місто йдеться в уривку з історичного джерела? «Цар прагнув помститися Мазепі і наказав Меншикову негайно зруйнувати його столицю. Меншиков напав на неї та здобув її...» А Батурин Б Глухів В Київ ГЧигирин
1. Отвечая на первый вопрос, стоит отметить, что на Руси не было большой разницы между городом или простым поселением, так как общество было еще традиционным и занималось одним и тем же как в городе, также как в селе. Однако, населения города было богаче, жило в деревянных домах, иногда каменных, более крепких. Что касается занятий, то особый упор делался на ремесле и торговле; в городах проходили ярмарки, на которых распродавались товары.
2. Казачество появилось из беглых крестьян, которые стали вольными. Необходимо было на что-то существовать и они объединялись в общины и целыми общинами работали как наемная группировка. Им платили довольно много для того, чтобы они защищали границы. До тех пор пока власти не начали заставлять казачество подчиняться, казаки жили лучше, чем им жилось в крестьянстве. Они получали жалованье, не работали на крепостного, не платили налоги.
Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська
1. Отвечая на первый вопрос, стоит отметить, что на Руси не было большой разницы между городом или простым поселением, так как общество было еще традиционным и занималось одним и тем же как в городе, также как в селе. Однако, населения города было богаче, жило в деревянных домах, иногда каменных, более крепких. Что касается занятий, то особый упор делался на ремесле и торговле; в городах проходили ярмарки, на которых распродавались товары.
2. Казачество появилось из беглых крестьян, которые стали вольными. Необходимо было на что-то существовать и они объединялись в общины и целыми общинами работали как наемная группировка. Им платили довольно много для того, чтобы они защищали границы. До тех пор пока власти не начали заставлять казачество подчиняться, казаки жили лучше, чем им жилось в крестьянстве. Они получали жалованье, не работали на крепостного, не платили налоги.
Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська