3. Прочитайте отрывок из челобитной.
«В в 1641 году обратились с к государю царю и великому князю всея Руси дворяне и дети боярские из разных городов всей землей.
Убегают от них старинные их крестьяне в разные города в большие поместья и в вотчины в патриаршие, и в митрополичьи, и в архиепископские, и в разных монастырей, и в государевы дворцовые села, и в чёрные волости, и поселяются у бояр, и у окольничих, и у других столичных чинов людей на льготных условиях. И те помещики и вотчинники и монастыри тем их беглым крестьянам на пустых местах (новые) слободы строят, а их поместья и вотчины от того пустеют. И те их беглые крестьяне, прожив за теми людьми урочные годы и надеясь на этих "сильных" людей, приходя них (в прежние места), и оставшихся крестьян подговаривают уходить и даже дома их поджигают и разоряют; да (новые владельцы) с тех их беглых крестьян берут записи о ссудах и займах, чтобы надёжнее их закрепить за собой.
…А если они и узнают, у кого живут их беглые крестьяне, то и тогда они не могут добиться их выдачи в урочные годы по суду, потому что суда добиться не могут; а если кто начнет судиться, то пока дело дойдет до решения, проходит многое время, ведь бояре и окольничие редко сами сидят и занимаются делами в приказах… А (тогда) урочные года проходят, то им по делу о выдаче тех крестьянах отказывают уже и без всякого суда.
Да им же (дворянам и детям боярским) указано на патриарших и на епископских управителей и на монастыри в обидах подавать иски в суд на три сроки: на Троицын да на Семёнов день, да на рождество Христово, а им в те сроки в Москву приезжать невозможно, потому что они в то время находятся на службе. А на местах, в городах на патриарших и на епископских слуг подавать иски не разрешают, а те у них крестьян вывозят и землей их завладевают насильно и крестьянам их всякие обиды делают, а от суда уходят, потому что иски надо подавать только в указанные сроки».
Используя текст, укажите, куда и почему уходили беглые крестьяне. Каково было последствие дворянских требований?
Заполнить пропуски
составляют основную хозяйственной жизни казаков.Основными
доходами казаков являлись и . Особыми привилегиями казаками пользовались за .
Казаками осваивали и заселяли районы страны.
Объяснение:
Яркого расцвета Золотая Орда достигла в годы правления Узбек-хана (1312-42 гг.). При нем почти все тюркское население приняло ислам и стало называться «узбеками» (по имени хана). После смерти Узбек-хана ханом стал его сын Джанибек (1342- 1357гг.). При нем Золотая Орда достигла значительного успеха и благополучия. За его справедливые решения, благосклонное отношение к населению его называли Аз-Жанибеком (Эз – благодушный). После его смерти многие султаны стали проявлять независимость, сменять и выдвигать своих ханов. За период с 1362 по 1380 гг. сменилось 14 ханов. Это ослабило государство Золотой Орды.
Объяснение:
Наслідки греко-перських воєн
Зазнавши поразки, Персія назавжди відмовилася від експансії в західному напрямку, вона позбулася багатьох підвладних територій, і винесла з цього хороший урок. Хоча греки, зокрема афіняни, вийшли з конфлікту переможцями, це мало як позитивні, так і несприятливі наслідки. Матеріальні і людські ресурси Афін за 50 років воєн і битв виявилися виснажені, і цим не забула скористатися Спарта, майже не брала участі в загальногрецькому конфлікті.
449 р. До н. е. підписання при дворі Артаксеркса I в Сузах принизливого для Персії Каллієвого світу. За ним, перси зобов'язувалися ні під яким видом не вводити свої судна в межі Егейського моря, і визнати незалежність всіх грецьких міст в Малій Азії і прилеглих островах.
431 р. До н. е. почалася війна між Делоським і Пелопонеським союзом, в ній демократичні Афіни протистояли олігархічній Спарті. Афіняни були занадто виснажені після воєн з персами, в новому конфлікті, що тривав 27 років, вони зазнали нищівної поразки.
424 р. До н. е. після смерті Артаксеркса I Персія вступила в смугу нестабільності, політичного та економічного занепаду. Держава Ахеменідів стрясали війни між претендентами на царський трон, повстання в окремих областях, на прикладі іонійських міст спраглих незалежності.
404 р. До н. е. спалахнуло повстання в Єгипті, в спробах придушити його, перське військо було розбите єгиптянами, підтриманими спартанським царем. Персам лише через 70 років вдасться відновити контроль над землею Осіріса, і то лише на короткий період, що тривав всього 9 років.
331 р. До н. е. відбулася вирішальна битва при Гавгамелах, між військами Дарія III і Олександра Великого, урочисто вступив після перемоги у Вавилон. Після цієї події держава Ахеменідів припинила своє існування і ніколи більше не відроджувалася.
Якщо порівнювати перша і остання подія, це можна назвати парадоксом історії. Персів, під час їх походів до Греції, переслідували невдачі, так, немов сама природа опиралася цьому. Особливо яскравий епізод стався після руйнування понтонного мосту через Геллеспонт, коли Ксерс наказав катам шмагати батогами води протоки. Це було не проявом божевілля у перського царя, а актом відчаю. І зовсім по іншому склалося для Олександра, здавалося, самі боги благоволили і протегували молодому греку, який відправився на завоювання Персії