3. Установіть, про що йдеться в уривках з історичних джерел. Дайте історичний коментар зазначеним подіям Я йшов, щоб звільнити з облоги пана Гуляницького, неспішно, чекаючи на хана, і тільки-но той прибув, ми поквапилися і дня 29 червня, в день св. Петра й Павла, ставши біля Соснівської переправи, застали там п’ятнадцять тисяч москви, котра боронила одну переправу. Друга частина [москви] стояла напоготові. Її [наші] драгуни відбили від переправи, а потім [наша] кіннота переправилася і затримала їх герцями. Орда ж, примчавши з тилу, так їх змішала, що, майже не ставши до ладу, вони почали втікати, а ми на їхніх плечах гнали їх півтори милі...; і мало хто з них утік до [московських] таборів, як ствердили взяті нами язики».
Б. «Ось недавно вчинили договір з поляками на нашу згубу; розірвали надвоє і обидва монархи умовились між собою, що будуть нас викоріняти... Ви звикли вважати нас за якусь безсловесну худобу, без нас вирішили, які міста залишити під собою, в які уступити, а тим часом ці міста дісталися вам не вашою силою, а Божою поміччю й нашою кров’ю та відвагою. Часто від ваших московських людей можна почути таку думку: вільно, мовляв, королеві, яку хоче мати віру у своїй державі, вільно йому благочестиві церкви обертати в уніатські або костьоли. Але хай так не буде! Не допустив нас Господь у таку неволю. Знає король, що предки наші, як рівні з рівними, як вільні з вільними в одне тіло з’єдналися з поляками під єдиним государем, добровільно обраним і заприсяженим. А того ярма ані ми, ані батьки наші носити не звикли».
B. «Турецький султан... ще більші свої турецькі й татарські сили зібрав і послав з поганим візиром своїм, на ім’я Мустафа, і з багатьма пашами під Чигирин доставати його. Ті бусурманські сили, прийшовши місяця липня числа 8 до Чигирина, доставали його різними приступами, страшною вогняною стрільбою, гранатами, підкопами й усякими наговорами, протягом довгого часу силкуючись злий намір свій виконати, але велику загибель собі там знайшли».
Г. «Турецькі клейноди, котрі вдруге турецький султан прислав... на гетьманство українське, тепер після піддання його з Військом прислані московському цареві і публічно та демонстративно на очах народу тріумфально були віддані в столиці...: золота булава велика, обсаджена дорогоцінним камінням; друга булава позолочена, дорогоцінним камінням обсаджена, майстерно зроблена; дві червоних корогви; два волосяних бунчуки; п’ять турецьких листів несли в руках, на сажень золотими літерами пописаних і дуже велику печатку турецького султана квадратну, при котрій висів і золотий шнур».
Д. «До нас надійшли повідомлення із табору російської армії в Україні, що граф Мазепа, головнокомандуючий козацькими військами, перейшов на сторону Короля Швеції, але з собою він привів усього трьох полковників, позаяк інші заявили, що залишаються вірними цареві. Через кілька днів після приєднання козацького головнокомандуючого до шведів князь
Меньшиков на чолі численного війська і артилерії пішов на Батурин, резиденцію гетьмана Мазепи, яку охороняли 6000 козаків особистої варти. Здобувши місто силою, Меньшиков віддав усе живе мечу та вогню. Як повідомляють, московітам згодом удалося більшістю голосів вибрати нового гетьмана - Скоропадського...».
Просвещенный абсолютизм- политика, проводимая во второй половине века и был направлен на устранение остатков средневекового феодального строя в пользу рыночных отношений.
Основными мероприятиями Екатерины в русле политики «просвещенного абсолютизма» стали:
- учреждение дворянского Вольного экономического общества (1765 г.);
-упорядочение крестьянских повинностей в западных (прибалтийских) губерниях;
-предоставление права открытия предприятий без разрешения правительства (1775 г.);
-секуляризация церковных владений на Украине (1786 г.);
-разрешение всем желающим заниматься промыслами (1767 г.);
-запрещение публичной продажи крепостных крестьян за долги помещиков (1771 г.);
-разрешение создания вольных типографий (1783 г.);
-начало проведения школьной реформы (1786 г.) и др.
Просвещенный абсолютизм - это государственная политика, направленная на преобразование наиболее устаревших сторон жизни общества, устранение остатков феодализма, проведение реформ; политика достижения в государстве “общего блага”, проводимая во второй половине XVIII века рядом европейских монархов, стремившихся править в соответствии с идеалами Просвещения.
Самое крупное преобразование Екатерины II: Созыв Уложенной комиссии.
Обеспечение повышения уровня жизни граждан Увеличение грамотностиПередача части управленческих функций представителям обществаЭкономический либерализм Равенство перед законом