3.Заполните схему: политические последствия (не менее двух) присоединения Казахского ханства к Российской империи в 30-50годы XIX века; экономические последствия (не менее двух) присоединения Казахского ханства к Российской империив 30-50годы XIX века;
11 февраля 1926 г. открылся первый областной съезд общества "Долой неграмотность".
На X Всероссийском съезде Советов (декабрь 1922 г.) Ленин выдвинул идею о ликвидации неграмотности в стране к 10-й годовщине Октября. Эту задачу законодательно закрепили декретом ВЦИК и СНК от 14 августа 1923 г. В ноябре 1923 года, под руководством Наркомпроса, учреждается Общество «Долой неграмотность», ставившее своей целью содействие государству в ликвидации неграмотности. Общество просуществовало до февраля 1936 г.
В начале XX века Россия занимала одно из последних мест в Европе по уровню образования. По данным переписи 1897 г. в России было только 24% грамотных. Неграмотность почти трех четвертей населения страны тормозила ее экономическое и культурное развитие. Декрет обеспечивал равноправие всех народов России при ликвидации неграмотности. Все население республики в возрасте от 8 до 50 лет, не умеющее читать или писать, было обязано обучаться грамоте на родном или русском языке по желанию. Декрет предусматривал полную ликвидацию неграмотности.
Середньові́чна літерату́ра — це період в історії світової літератури, що розпочинається приблизно в пізню античність (4—5 століття), а завершується у 15 столітті. Першими ознаками середньовічної літератури стали поява християнських євангелій (1 століття), релігійних гімнів Амвросія Медіоланського (340–397), творів Августина Блаженного («Сповідь», 400 рік; «Про Град Божий», 410–428 роки), переклад Біблії латинською мовою здійснений Єронімом (до 410 року).
Зародження і розвиток літератури Середньовіччя визначається трьома основними факторами: традиціями народної творчості, культурними впливами античного світу і християнством.
Своєї кульмінації середньовічне мистецтво досягло у 12-13 столітті. У цей час його найвагомішими досягненнями стала готична архітектура (Собор Паризької Богоматері), лицарська література, героїчний епос. Згасання середньовічної культури і перехід її в якісно нову стадію — Відродження (Ренесанс) — проходить в Італії у 14 столітті, у решті країн Західної Європи — у 15 столітті. Цей перехід здійснюється через так звану словесність середньовічного міста, що в естетичному плані має цілком середньовічний характер і переживає свій розквіт у 14-15 та 16 століттях.
11 февраля 1926 г. открылся первый областной съезд общества "Долой неграмотность".
На X Всероссийском съезде Советов (декабрь 1922 г.) Ленин выдвинул идею о ликвидации неграмотности в стране к 10-й годовщине Октября. Эту задачу законодательно закрепили декретом ВЦИК и СНК от 14 августа 1923 г. В ноябре 1923 года, под руководством Наркомпроса, учреждается Общество «Долой неграмотность», ставившее своей целью содействие государству в ликвидации неграмотности. Общество просуществовало до февраля 1936 г.
В начале XX века Россия занимала одно из последних мест в Европе по уровню образования. По данным переписи 1897 г. в России было только 24% грамотных. Неграмотность почти трех четвертей населения страны тормозила ее экономическое и культурное развитие. Декрет обеспечивал равноправие всех народов России при ликвидации неграмотности. Все население республики в возрасте от 8 до 50 лет, не умеющее читать или писать, было обязано обучаться грамоте на родном или русском языке по желанию. Декрет предусматривал полную ликвидацию неграмотности.
Середньові́чна літерату́ра — це період в історії світової літератури, що розпочинається приблизно в пізню античність (4—5 століття), а завершується у 15 столітті. Першими ознаками середньовічної літератури стали поява християнських євангелій (1 століття), релігійних гімнів Амвросія Медіоланського (340–397), творів Августина Блаженного («Сповідь», 400 рік; «Про Град Божий», 410–428 роки), переклад Біблії латинською мовою здійснений Єронімом (до 410 року).
Зародження і розвиток літератури Середньовіччя визначається трьома основними факторами: традиціями народної творчості, культурними впливами античного світу і християнством.
Своєї кульмінації середньовічне мистецтво досягло у 12-13 столітті. У цей час його найвагомішими досягненнями стала готична архітектура (Собор Паризької Богоматері), лицарська література, героїчний епос. Згасання середньовічної культури і перехід її в якісно нову стадію — Відродження (Ренесанс) — проходить в Італії у 14 столітті, у решті країн Західної Європи — у 15 столітті. Цей перехід здійснюється через так звану словесність середньовічного міста, що в естетичному плані має цілком середньовічний характер і переживає свій розквіт у 14-15 та 16 століттях.
Объяснение: