1647г. 1649г. Начавшаяся национально-освободительная война всколыхнула Белоруссию и Смоленщину, привлекла массы. Зборовский мир Движущие силы: Крестьянство, казачество, мещане, мелкая и средняя украинская шляхта. Разбив поляков в нескольких сражениях, устроив кровавые расправы над поляками и евреями, Хмельницкий заключил Украина получила автономию. Права гетмана были обширны, реестр был установлен в 40 тысяч. Подтверждалось самоуправление. Этот договор вызвал недовольство шляхты, столкновения его с крестьянством. 1649-1653 гг. 1651г. 1653г. 1654г. Война идет с переменным успехом, принимает затяжной характер, ни одна из сторон не могла добиться решительных успехов. Белоцерковный мир после поражения под Берестечком (из-за предательства крымцев). Земский Собор (Москва контролировала сбор налогов). Переяславльская Рада (всенародное собрание). Крымский хан, в то время главный союзник Хмельницкого, был слишком ненадежен. Понимая, что в таких условиях Украине не добиться независимости, Хмельницкий решил избрать союз со своими православными единоверцами – русскими. Он неоднократно обращался к Алексею Михайловичу с принять Украину в русское подданство. Положение ухудшалось: реестр сокращался до 20 тысяч. В самоуправлении оставался только Киев. Гетман лишился прав внешних сношений. Полнота власти возвращалась панам. Был решен вопрос о присоединении Украины на следующих условиях: Сохранялось самоуправление и выборность гетмана, местные законы и обычаи; реестр – 60 тысяч; гетман получил право внешних сношений (кроме Польши и Турции). 1654-1667гг. 1686г. 13-летняя война с Польшей. Андрусовский мир. «Вечный мир» Россия получила Смоленщину, Левобережную Украину, Киевщину, Запорожье. После смерти Хмельницкого (1657г.) новые гетманы пытались вернуть Украину в Польшу и Османскую Империю. Закрепил Левобережную Украину и Киев за Россией. Был заключен из-за трений между украинским населением и русской властью Также ослабевшая от внутренних неурядиц Польша из врага превратилась в союзника против Турции. Таким образом, Россия вернула часть западных земель. У Польши остались Белоруссия и Правобережная Украина. Возвращены России в XVIII веке после трех разделов Польши.
У горах Вірменії беруть свій початок дві річки: Євфрат і Тигр. Вони течуть на південний схід і впадають у Перську затоку. Країну, яка в давнину була розташована в середній і нижній течії цих двох річок, називають Дворіччям. Греки називали її Месопотамія, що їхньою мовою означає Межиріччя. За природними умовами Дворіччя поділяють на Північне (тобто Верхнє) та Південне (або Нижнє) Дворіччя.
Південне Дворіччя – це зона пустельного клімату. Влітку надто жарко: спека сягала 50 °C у затінку, а засуха тривала по 7–8 місяців. Нерідко піщані й пилові бурі вкривали пилом навколишні поля й гаї. Узимку (3–4 місяці) ураганні зливи перетворювали низини в непрохідні болота. Вони кишіли різноманітними комахами, які розносили чимало хвороб. Таким чином, у найдавнішу епоху територія Південного Дворіччя була малопридатна для розселення людей. Перші поселенці, мабуть, прибули сюди не добровільно, а гнані тяжкою необхідністю (нестачею харчів та натиском вороже налаштованих сусідів).
Люди оселялися на цій негостинній землі лише завдяки двом річкам – Тигру та Євфрату, які несли в пустелю таку життєдайну вологу. У давнину вони текли майже паралельно, тому їх називали ріками-близнюками. Розливи Євфрату і Тигру не такі, як Нілу, а короткі, бурхливі і часто несподівані. Коли навесні в горах Вірменії розпочинається танення снігів, обидві річки переповнюються, виходять з берегів і заливають околиці. Особливо небезпечна повінь під час припливу, коли вода в Перській затоці піднімається. Тоді води річок заливають усю країну. Саме у Дворіччі виник міф про Всесвітній потоп, який знищив майже все на Землі. Тому люди, які жили тут, перебували в постійному страху перед повінню. Коли вода поступово спадала, то залишався товстий шар масного мулу. Цей наносний ґрунт вельми родючий.
Если будет полездно поставте 5 звёзд, хорошего дня))
1647г. 1649г. Начавшаяся национально-освободительная война всколыхнула Белоруссию и Смоленщину, привлекла массы. Зборовский мир Движущие силы: Крестьянство, казачество, мещане, мелкая и средняя украинская шляхта. Разбив поляков в нескольких сражениях, устроив кровавые расправы над поляками и евреями, Хмельницкий заключил Украина получила автономию. Права гетмана были обширны, реестр был установлен в 40 тысяч. Подтверждалось самоуправление. Этот договор вызвал недовольство шляхты, столкновения его с крестьянством. 1649-1653 гг. 1651г. 1653г. 1654г. Война идет с переменным успехом, принимает затяжной характер, ни одна из сторон не могла добиться решительных успехов. Белоцерковный мир после поражения под Берестечком (из-за предательства крымцев). Земский Собор (Москва контролировала сбор налогов). Переяславльская Рада (всенародное собрание). Крымский хан, в то время главный союзник Хмельницкого, был слишком ненадежен. Понимая, что в таких условиях Украине не добиться независимости, Хмельницкий решил избрать союз со своими православными единоверцами – русскими. Он неоднократно обращался к Алексею Михайловичу с принять Украину в русское подданство. Положение ухудшалось: реестр сокращался до 20 тысяч. В самоуправлении оставался только Киев. Гетман лишился прав внешних сношений. Полнота власти возвращалась панам. Был решен вопрос о присоединении Украины на следующих условиях: Сохранялось самоуправление и выборность гетмана, местные законы и обычаи; реестр – 60 тысяч; гетман получил право внешних сношений (кроме Польши и Турции). 1654-1667гг. 1686г. 13-летняя война с Польшей. Андрусовский мир. «Вечный мир» Россия получила Смоленщину, Левобережную Украину, Киевщину, Запорожье. После смерти Хмельницкого (1657г.) новые гетманы пытались вернуть Украину в Польшу и Османскую Империю. Закрепил Левобережную Украину и Киев за Россией. Был заключен из-за трений между украинским населением и русской властью Также ослабевшая от внутренних неурядиц Польша из врага превратилась в союзника против Турции. Таким образом, Россия вернула часть западных земель. У Польши остались Белоруссия и Правобережная Украина. Возвращены России в XVIII веке после трех разделов Польши.
Источник: https://histerl.ru/lectures/17_vek/voina_rossii_za_osvobogdenie_ukraini.htm
У горах Вірменії беруть свій початок дві річки: Євфрат і Тигр. Вони течуть на південний схід і впадають у Перську затоку. Країну, яка в давнину була розташована в середній і нижній течії цих двох річок, називають Дворіччям. Греки називали її Месопотамія, що їхньою мовою означає Межиріччя. За природними умовами Дворіччя поділяють на Північне (тобто Верхнє) та Південне (або Нижнє) Дворіччя.
Південне Дворіччя – це зона пустельного клімату. Влітку надто жарко: спека сягала 50 °C у затінку, а засуха тривала по 7–8 місяців. Нерідко піщані й пилові бурі вкривали пилом навколишні поля й гаї. Узимку (3–4 місяці) ураганні зливи перетворювали низини в непрохідні болота. Вони кишіли різноманітними комахами, які розносили чимало хвороб. Таким чином, у найдавнішу епоху територія Південного Дворіччя була малопридатна для розселення людей. Перші поселенці, мабуть, прибули сюди не добровільно, а гнані тяжкою необхідністю (нестачею харчів та натиском вороже налаштованих сусідів).
Люди оселялися на цій негостинній землі лише завдяки двом річкам – Тигру та Євфрату, які несли в пустелю таку життєдайну вологу. У давнину вони текли майже паралельно, тому їх називали ріками-близнюками. Розливи Євфрату і Тигру не такі, як Нілу, а короткі, бурхливі і часто несподівані. Коли навесні в горах Вірменії розпочинається танення снігів, обидві річки переповнюються, виходять з берегів і заливають околиці. Особливо небезпечна повінь під час припливу, коли вода в Перській затоці піднімається. Тоді води річок заливають усю країну. Саме у Дворіччі виник міф про Всесвітній потоп, який знищив майже все на Землі. Тому люди, які жили тут, перебували в постійному страху перед повінню. Коли вода поступово спадала, то залишався товстий шар масного мулу. Цей наносний ґрунт вельми родючий.
Если будет полездно поставте 5 звёзд, хорошего дня))