Объяснение: собор у Парижі (Франція), присвячений Діві Марії, матері Ісуса Христа, кафедральний храм Паризької архідіоцезії. Один з найпрекрасніших витворів готичного мистецтва. Стоїть на острові Сіте, на місці першої християнської церкви Парижа, базиліки Святого Стефана. Ця церква була побудована на місці галло-римського храму Юпітерові, що стояв тут за часів римської влади. Собор є п'ятинефною базилікою. Висота будівлі становить 35 м, довжина — 130 м, ширина — 48 м. Висота дзвіниць — 69 м, вага дзвона Емануель у східній вежі — 15 тонн.
У соборі вбачається подвійність стилістичних впливів: з одного боку, присутні відгомони романського стилю Нормандії з властивою йому могутньою і щільною єдністю, а з другого — використання новаторських архітектурних досягнень готичного стилю, який додає будівлі легкості й створює враження вертикальної конструкції і вагової опори будови (хоч він є каркасом опори будови, видно його лише ззовні).
15 квітня 2019 року у Нотр-Дам де Парі сталася сильна пожежа, внаслідок якої обвалився шпиль та згоріло повністю дві третини даху собору.
Культура на українських землях у ХІV-ХV ст. перебували під впливом суспільно-політичних та господарських процесів, подій та явищ. Внаслідок того, що українські землі перебували в складі сусідніх держав (Польщі, Литви, Угорщини, Московської держави, Османської імперії), умови для розвитку культури відрізнялися й українські землі опинилися під різними культурними впливами. Відповідно, на українських землях відбуваються процеси взаємовпливу та поєднання різних культур зі збереженням національних особливостей та самобутності.
Завдяки входженню до складу європейських держав, на українські землі розпочинають проникати засади та ідеї гуманізму (за ними людина вважається найціннішою істотою на Землі, як і її права та свободи), відкривається можливість навчання в західноєвропейських університетах, що дозволило долучитися до загальноєвропейського культурно-освітнього розвитку.
Сприятливими виявилися й умови для зближення української культури з традиційною культурою представників інших народів, таких як поляки, євреї, німці, вірмени, які проживали здебільшого в містах та складали окремі громади в них.
Объяснение: собор у Парижі (Франція), присвячений Діві Марії, матері Ісуса Христа, кафедральний храм Паризької архідіоцезії. Один з найпрекрасніших витворів готичного мистецтва. Стоїть на острові Сіте, на місці першої християнської церкви Парижа, базиліки Святого Стефана. Ця церква була побудована на місці галло-римського храму Юпітерові, що стояв тут за часів римської влади. Собор є п'ятинефною базилікою. Висота будівлі становить 35 м, довжина — 130 м, ширина — 48 м. Висота дзвіниць — 69 м, вага дзвона Емануель у східній вежі — 15 тонн.
У соборі вбачається подвійність стилістичних впливів: з одного боку, присутні відгомони романського стилю Нормандії з властивою йому могутньою і щільною єдністю, а з другого — використання новаторських архітектурних досягнень готичного стилю, який додає будівлі легкості й створює враження вертикальної конструкції і вагової опори будови (хоч він є каркасом опори будови, видно його лише ззовні).
15 квітня 2019 року у Нотр-Дам де Парі сталася сильна пожежа, внаслідок якої обвалився шпиль та згоріло повністю дві третини даху собору.
Культура на українських землях у ХІV-ХV ст. перебували під впливом суспільно-політичних та господарських процесів, подій та явищ. Внаслідок того, що українські землі перебували в складі сусідніх держав (Польщі, Литви, Угорщини, Московської держави, Османської імперії), умови для розвитку культури відрізнялися й українські землі опинилися під різними культурними впливами. Відповідно, на українських землях відбуваються процеси взаємовпливу та поєднання різних культур зі збереженням національних особливостей та самобутності.
Завдяки входженню до складу європейських держав, на українські землі розпочинають проникати засади та ідеї гуманізму (за ними людина вважається найціннішою істотою на Землі, як і її права та свободи), відкривається можливість навчання в західноєвропейських університетах, що дозволило долучитися до загальноєвропейського культурно-освітнього розвитку.
Сприятливими виявилися й умови для зближення української культури з традиційною культурою представників інших народів, таких як поляки, євреї, німці, вірмени, які проживали здебільшого в містах та складали окремі громади в них.
Объяснение: