Помимо борьбы с рутинными преступлениями уголовного характера, российские власти внимательно отслеживали т.н. политические настроения масс. В декабре 1876 года начальника Ставропольского губернского жандармского управления докладывал наверх о состоянии умов в регионе: «…нельзя безусловно отрицать, чтобы среди кавказских мусульман не было отдельных личностей, относящихся неприязненно к русскому владычеству на Кавказе» [1]. Применительно к Чечне и Дагестану в этом смысле можно было говорить не об отдельных личностях, а о целых категориях населения.
С середины 1870-х годов в столичных газетах появлялись сообщения о выходцах из Турции, приехавших на Кавказ «с целью возбуждения мусульман к восстанию против русских» [2]. Начальник Дагестанской области генерал-адъютант князь Л.М. Меликов еще летом 1876 года, когда, вследствие событий на Балканском полуострове, началось брожение в среде мусульманского населения Дагестана, «заблаговременно принял меры для ограждения населения области от появления эмиссаров турецкого правительства» [3].
Столітня війна (1337—1453) — тривалий військово-політичний конфлікт між Королівством Англія і Королівством Франція, причиною якого стало прагнення Англії повернути ті території на континенті, що раніше належали англійським королям. Крім того, англійські королі були пов'язані сімейними узами з французькою династією Капетингів, унаслідок чого висували претензії на французький престол. У свою чергу Королівство Франція прагнуло витіснити англійців з Аквітанії (яка була закріплена за ними Паризьким договором 1259 року). Обидві держави бажали володіти Фландрією. Попри початкові успіхи, Королівство Англії зазнало поразки у війні, через що на континенті у нього збереглося лише одне володіння — порт Кале, який воно утримувало до 1559 року.
Объяснение:
Помимо борьбы с рутинными преступлениями уголовного характера, российские власти внимательно отслеживали т.н. политические настроения масс. В декабре 1876 года начальника Ставропольского губернского жандармского управления докладывал наверх о состоянии умов в регионе: «…нельзя безусловно отрицать, чтобы среди кавказских мусульман не было отдельных личностей, относящихся неприязненно к русскому владычеству на Кавказе» [1]. Применительно к Чечне и Дагестану в этом смысле можно было говорить не об отдельных личностях, а о целых категориях населения.
С середины 1870-х годов в столичных газетах появлялись сообщения о выходцах из Турции, приехавших на Кавказ «с целью возбуждения мусульман к восстанию против русских» [2]. Начальник Дагестанской области генерал-адъютант князь Л.М. Меликов еще летом 1876 года, когда, вследствие событий на Балканском полуострове, началось брожение в среде мусульманского населения Дагестана, «заблаговременно принял меры для ограждения населения области от появления эмиссаров турецкого правительства» [3].
Столітня війна (1337—1453) — тривалий військово-політичний конфлікт між Королівством Англія і Королівством Франція, причиною якого стало прагнення Англії повернути ті території на континенті, що раніше належали англійським королям. Крім того, англійські королі були пов'язані сімейними узами з французькою династією Капетингів, унаслідок чого висували претензії на французький престол. У свою чергу Королівство Франція прагнуло витіснити англійців з Аквітанії (яка була закріплена за ними Паризьким договором 1259 року). Обидві держави бажали володіти Фландрією. Попри початкові успіхи, Королівство Англії зазнало поразки у війні, через що на континенті у нього збереглося лише одне володіння — порт Кале, який воно утримувало до 1559 року.