37. Зазначте за якою угодою Річ Посполита визнала існування держави Військо Запорозьке та окресліть територію козацької держави Війська Запорозького (Гетьманщини): А) Зборівська угода 1649 р. (Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства)
Б) Білоцерківський мир 1651 р. (Київське воєводство)
В) Переяславсько-Московська угода 1654 р. (Київщина, Переяславщина, Чернігово-Сіверщина, Запорожжя)
38. Які терміни доречні в розповіді про особливості державного устрою Гетьманщини?
А) воєводства Б) генеральна старшина В) полки Г) сейм та сенат Д) універсали Е) фільварки
39. Якими були обов’язки гетьмана в державі Війська Запорозького?
А) був головно - командуючим збройних сил Б) керував Генеральною військовою канцелярією В) охороняв головну корогву українського війська Г) зберігав державну печатку Д) керував дипломатичними відносинами з іншими державами Е) скликав Генеральну і Старшинську раду.
40. Суверенне «Руське князівство», створюване за Гадяцьким трактатом, передбачало:
А) незалежність України Б) васальну залежність від Польщі і Литви В) васальну залежність від Московської держави Г) автономію в межах Речі Посполитої
41.Назвіть періодизацію Української національної революції (Хмельниччини) середини ХVІІ ст.
42 Розкрийте періодизацію національно-визвольної війни під керівництвом гетьмана Богдана Хмельницького
43. Вкажіть роки гетьманування Івана Мазепи:
А)1668-1672 рр. Б) 1672-1687 рр. В) 1687- 1709 рр. Г) 1686- 1710 рр.
44. Яким був зміст угоди укладеної між гетьманом І.Мазепою і шведським королем Карлом ХІІ у Великих Будищах 1708 р.
А) Україна мала стати незалежною державою, на її території проголошувалося князівство з довічною спадковою владою князя-гетьмана
Б) Швеція й Україна утворювали нову державу зі спільним королем, сенатом, спільною зовнішньою політикою В) гетьман без дозволу короля не міг змінювати структуру посад у Генеральній канцелярії і призначати нових полковників Г) заборонялися міждержавні стосунки козацької України, українське військо зобов’язувалося брати участь у воєнних експедиціях Швеції
Монголо-татарское нашествие было самым тяжким испытанием для Руси. В результате монгольского нашествия и установившегося ордынского ига обезлюдели русские города, утратились многие ремёсла, пришла в упадок культура, замедлилась централизация русских земель. Татары грабили, убивали, уводили в плен многих русских людей. Из-за постоянных междоусобиц князья не могли объединиться и отразить набеги татар.
Церковь не раз обращалось с призывом к единению, и хотя сами татары были веротерпимы и не представляли никакой угрозы Православной Церкви и вере и даже освободили от дани духовенство и церковные земли, церковь активно боролась против татар. Церковь не раз пыталась призвать к миру князей, отстоять и защитить великую Русь, принимала большое участие в борьбе с игом. Поскольку татары с уважением относились к церкви, то некоторые священнослужители часто ездили в Орду с Яркий пример тому – святитель Алексий, который не раз заступался за Русь.
Православная церковь не дала ра Русской державе в период феодальной раздробленности и монголо-татарского ига. Ведь тогда Русь представляла собой скопление мелких княжеств, постоянно враждовавших между собой. Но церковь была одна, подчиняющаяся одному митрополиту Всея Руси. Митрополия находилась до 1300 г. в Киеве, затем некоторое время - во Владимире, затем в Москве. Именно поддержка церкви позволила начать процесс объединения русских земель вокруг Москвы в 14 веке.
Характеристика А.А. Аракчеева:
Алексей Аракчеев был противоречивым, работал при разных царях – при Павле, при Александре Первом.
Он известен как нерадостный хмурый человек, без друзей и без всякого общения.
Аракчеев старался быть в хороших отношениях с Александром Первым и Павлом Петровичем, но Николаю Первому он не смог угодить.
Конечно, Аракчеев происходил из знатной семьи, из дворянского рода. Его деятельность стала особенно яркой в правление Александра Первого. Это время известно как аракчеевщина, он был военным министром и реализовал проект военных поселений. Он также проводил крестьянскую реформу, но главной его заслугой было укрепление армии, и введение военных поселений.
Но Аракчеева считали честным человек, при всей приближенности к царям он никогда не воровал и не брал взяток, исполнял все и приказы, и вообще был довольно ответственным.
Наверное, обладал низкой самооценкой, потому что любая лесть и комплименты ослепляли его.