4. Дайте оценку городским восстаниям начала XVIII в. Составьте сравнительную таблицу, показывающую черты сходства и различия этих восстаний с городскими волнениями XVII в.
5. Почему городские восстания прекратились к концу XVIII в.?
Социальное неравенство, ущемление в правах так называемых холопов просматривается еще в первом официальном документе на Руси - русской Правде(1019г):за холопа и челядь(прислугу) дается меньший выкуп, его убийство обходится также недорого, словом, уже тогда прослеживается отношение к людям данной категории, как к вещи. Но, если рассматривать лишь официальные источники по данной проблеме, получится вот такая краткая историография закрепощения крестьян:1)1497г. - вышел Судебник Ивана III, которым был введен Юрьев день - осенний день, в который крестьянин имел право перейти от одного хозяина к другому. На остальные же дни вводился запрет.2)1550г. - Судебник Ивана IV , в котором подтверждается Юрьев день, введенный в 1497г., и увеличивается плата за "пожилое"(плата, которую крестьянин должен был отдать помещику при переходе в Юрьев день за то, что он пожил у него)3)1581г. - указ Ивана IV "О заповедных летах"(годах, в которые крестьянин не имел права переходить от одного помещика к другому ,несмотря на Юрьев день)4)1597г - введение Федором Ивановичем(сыном Ивана Грозного) 5-летнего срока сыска беглых крестьян(крестьяне часто сбегали от нерадивых помещиков, которые плохо с ними обращались, к другим, порой это бывало и не в Юрьев день, поэтому с целью возвращения хозяину вводился их сыск.Если в течение 5 лет крестьянина не находили, переставали искать)5)1601г. - Борис Годунов вводит запрет на переход крестьян, записанных в "писцовые книги"(своеобразные данные переписи населения)6)1642г. - Михаил Романов увеличивает срок сыска беглых крестьян до 15 лет.7)1646г. - Алексей Михайлович(отец Петра Великого) вводит бе сыск крестьян8)1649г. - "Соборное уложение" Алексея Михайловича, в котором полностью запрещался переход крестьянина от одного помещика к другому(отмена Юрьева дня;отсюда и берет начало поговорка:"Вот тебе, бабушка, и Юрьев день!").Окончательное оформление крепостного права.Можно считать это концом закрепощения крестьян. Можно еще добавить:9)1718-1719гг. - введение Петром Iподушной подати(каждый крестьянин должен платить налог в пользу государства)10)1760г. - установление Петром III(мужем Екатерины II) права помещиков ссылать неугодных крестьян в Сибирь11)1765г. - Екатериной II установлено право помещиков ссылать крепостных на каторгу.Далее еще во времена Александра I в газетах совершенно спокойно публиковались объявления о продаже крестьян, причем их разрешения, естественно,не спрашивали и зачастую продавали мужа одному помещику, жену - другому, а детей - третьему. Ну, а затем, конечно, знаменитая отмена крепостного права.
Шлях до єдності, який пройшли обидва народи, був складним і кривавим.
Утілення ідеї об’єднання Німеччини було пов’язано з діяльністю політика сильної волі та великого прагматизму — Отто фон Бісмарка.
Об’єднання країни, повторюючи слова Бісмарка, “залізом і кров’ю” наклало особливий відбиток на всю еволюцію Німеччини в подальшому. Одночасно з перетворенням Гогенцоллернів в німецьких імператорів держава опинилась під владою політичних традицій і ідеалів Прусії, серед яких домінували мілітаризм і реакційність.
Вказуючи на негативні наслідки об’єднання Німеччини, не можна не підкреслити, що цей процес став важливою подією в історії німецького народу.
Утворилась єдина національна держава, яка покінчила з багатовіковою розробленістю, усунула перепони на шляху економічного розвитку, створила сприятливі можливості для соціально-політичної діяльності.
Шлях до єдності, який пройшли обидва народи, був складним і кривавим.
Утілення ідеї об’єднання Німеччини було пов’язано з діяльністю політика сильної волі та великого прагматизму — Отто фон Бісмарка.
Об’єднання країни, повторюючи слова Бісмарка, “залізом і кров’ю” наклало особливий відбиток на всю еволюцію Німеччини в подальшому. Одночасно з перетворенням Гогенцоллернів в німецьких імператорів держава опинилась під владою політичних традицій і ідеалів Прусії, серед яких домінували мілітаризм і реакційність.
Вказуючи на негативні наслідки об’єднання Німеччини, не можна не підкреслити, що цей процес став важливою подією в історії німецького народу.
Утворилась єдина національна держава, яка покінчила з багатовіковою розробленістю, усунула перепони на шляху економічного розвитку, створила сприятливі можливості для соціально-політичної діяльності.