4. До положень, що розкривають суть ідей і прагнень москвофілів, доберіть контрар-
гументи українофілів.
kk 1. Створення і накидання українцям «язичія». kk 2. Пропагування ідеї, що само-
стійного українського народу не існує. kk 3. Агітація прийняття греко-католицьким
західноукраїнським населенням православ’я.
5. Які твердження стосуються суспільно-політичної течії народовців у західно-
українських землях?
kk 1. Створили товариство та», яке видавало популярні українські книжки,
відкривало читальні тощо. kk 2. Пропагували ідеї російських слов’янофілів і намага-
лися запровадити штучне «язичіє». kk 3. Заснували 1870 р. громадсько-політичну ор-
гані зацію «Руська рада». kk 4. Створили перше в Галичині культурно-розва жальне
товари ство «Руська бесіда». kk 5. Їхніми лідерами були О. Барвінський, В. Барвін-
ський, Ю. Романчук, К. Левицький, С. Смаль-Стоцький. kk 6. Об’єднували частину
греко- католицького духівництва й консервативної інтелігенції. kk 7. Орієнтувалися
на реакційні кола царської Росії й мали від них матеріальну підтримку. kk 8. Через
періодичні видання «Вечерниці», «Правда», «Діло», «Батьківщина» пропагували
національні й культурно-освітні ідеї.
6. Які твердження характеризують внесок Наукового товариства ім. Т. Шевченка
у розвиток української науки та освіти?
kk 1. Було фактично першою українською Академією наук, водночас виконувало
функції і університету, і дослідних інститутів. kk 2. Його діяльність заклала основи
розвитку української літературної мови в західноукраїнських землях. kk 3. Сприяло
пожвавленню громадсько-культурного життя західноукраїнських земель – заснува-
ло культурно-освітню організацію Галицько-руська матиця. kk 4. Через обмін науко-
вою інформацією й участь у міжнародних конгресах представляло українську науку
на міжнародному рівні. kk 5. Видавало праці українських учених, письменників, гро-
мадських діячів як Східної, так і Західної України. kk 6. Згуртувало навколо себе ін-
телектуальні сили українського народу, сприяло розвиткові української культури.
7. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому
їхнє історичне значення?
«Щодо специфічності галицько-руського москвофільства, на яке поляки почали нарікати ще
1848 р., воно справді не без вини правлячих у Галичині польських сфер від 1848 р. дотепер
мало певні успіхи... Наша москвофільська секта зітхає до Росії, якої, як правило, не знає, до на-
ціональної єдності з великим російським народом, про який не має поняття, до російської
мови, літератури, на якій не читає...» (І. Франко)
«Скликання народних віч мало відновити традицію давніх руських демократичних інституцій
та залучити народні маси до публічних обговорень, щоб у такий б з’ясовувати думки й ба-
жання народу, а також плекати в якнайширших верствах суспільства здатність до політичного
життя. Ініціатором цієї думки був Володимир Барвінський, перший редактор “Діла”, який на ць-
ому вічі виголосив дуже ґрунтовну промову, в якій розкрив засади постанов щодо економіч-
них справ...» (К. Левицький)
«Метою Товариства є плекати та розвивати науку і мистецтво на українсько-руській мові, зби-
рати та зберігати різні наукові предмети та пам’ятки старовини України-Русі. До сеї цілі мають
вестися: 1. наукові досліди: а) з філології і етнографії – руської і слов’янської, з історії українсь-
ко-руського письменства і мистецтва; б) з історії, географії і археології України-Русі, а також з
наук філософічних, економічних і правничих; в) з наук математичних, природописних і лі-
карських; 2) відчити і розмови наукові; 3) з’їзди учених, літераторів і артистів, наукові подорожі
і екскурсії; 4) видавання наукових видавництв періодичних і неперіодичних; 5) премії і підмоги
ученим і літераторам; 6) удержування бібліотеки і музею; 7) удержування власної книгарні і
друкарні».
Интерес исследователей к феномену рабовладельческой демократической республики, функционировавшей в Афинах в середине I тысячелетия до н.э., не ослабевает на протяжении многих веков. Историки, специалисты по теории государства и права видят в них истоки и аналоги многих политических, философских, этических и т.п. проблем наших дней. В последние годы этот процесс заметно оживился и в России в условиях воссоздания в нашей стране ряда демократических институтов изучение античной демократии приобрело особую актуальность.
Целью представленной работы является выявление характерных особенностей политического развития Афин в V в. до н. э., а именно описание структуры сложившейся в Афинах системы политической демократии, механизма ее функционирования, предназначения различных институтов.
В первом разделе работы будут рассмотрены важнейшие реформы, проведенные в Афинах лидерами демократического течения Эфиальтом и Периклом, и их значение для укрепления основ народовластия. Во втором разделе работы представлена общая характеристика основных категорий афинского населения.
Уровень образования в городе достаточно велик, 38% педагогов имеет высшую и первую квалификационную категории, многие награждены значком«Отличник народного образования» и«Почетный работник общего образования».
Более 45% выпускников школ поступают ежегодно в высшие учебные заведения.
На территории города расположены сельскохозяйственный и технологический техникумы, профессиональный лицей, 3 филиала Московских ВУЗов и филиал Радиоуниверситета.
В городе располагается Сасовская централизованная библиотечная система, включающая в себя 5 городских библиотек.
Широко известен краеведческий музей г. Сасово, который ведет большую экскурсионную деятельность. Сведенья о нем имеются во Всероссийском реестре музеев, а интернетный сайт «Туризм» сообщает о достопримечательностях города Сасово – Темгеневском городище, доме Постникова, Казанской церкви.
История самого молодого учреждения – музея русской песни имени А.П. Аверкина ведется с 2000 года. Уникальные экспонаты – личные вещи А.П. Аверкина, артисток Л. Зыкиной, А. Стрельченко, А. Литвиненко, В. Толкуновой, редкие музыкальные инструменты привлекают внимание гостей города.
Уроженцами города являются русский философ – космист Н.Ф. Федоров, актер и режиссер А.П. Ленский, заслуженные деятели науки и техники И.И. Меркулов, И.П. Полканов, К.В. Воробьев, К.В. Островитянов, И.И. Горбунов, Н.И. Ходукин, писатели Н.В. Богданов, Ю.М. Корольков.
Н.Ф. Макаров (1914-1988 гг.)Имя Николая Федоровича Макарова, уроженца с. Сасово, создателя всемирно известного пистолета ПМ, авиационной пушки АМ-23 и других образцов вооружения навсегда вошло в историю российской оборонной техники и промышленности. Первый разработанный Николаем Федоровичем образец стрелкового оружия — 9-мм пистолет, над которым он работал более пяти лет, в условиях жесткой конкуренции со стороны авторов других проектов успешно испытания и был принят на вооружение Советской Армии в 1951 году. До сих пор, уже более полувека, он является личным оружием армейских офицеров, сотрудников органов МВД и других силовых структур нашей страны. Массовое производство пистолетов Макарова было налажено не только в СССР, но и по соответствующим лицензиям за рубежом. Количество «вышедших в свет» пистолетов Макарова исчисляется миллионами. Долгое время «ПМ» не имел аналогов в своем классе по массе и габаритам, простоте конструкции, оригинальности ударно-спускового механизма и технологичности изготовления.
В сфере здравоохранения города работают муниципальное лечебно профилактическое учреждение «Сасовская центральная районная больница», в составе которой имеется поликлиника, детская поликлиника, стационар, инфекционный корпус, корпус неврологического отделения, корпус наркологического отделения, отделение переливания крови, геронтологическое отделение, отделение скорой физиотерапевтическое отделение, клинико-диагностическая лаборатория; медико-санитарная часть при Сасовском летном училище гражданской авиации, ветеринарная станция по борьбе с болезнями животных; Рязанский областной Фонд обязательного медицинского страхования; Сасовский филиал Рязанской страховой компании«Прио-медстрах»;индивидуальные предприниматели, имеющие лицензию (зуболечение и зубопротезирование, диагностика, лечебный массаж).