Електричні явища були відомі ще в давнину, давнім грекам, фінікійцям, жителям Межиріччя. Те, що при натиранні бурштин отримує властивість притягати до себе легкі предмети, описував в 600-х роках до н.е. Фалес Мілетський. Фалес, однак, не відрізняв електрики від магнетизму, вважаючи це одним явищем, от тільки бурштин отримує таку дивну властивість при терті, а в магнетита вона постійна.
Новий крок у вивченні електричних явищ здійснив у 1600 році англійський лікар Вільям Ґілберт. Провівши дослідження електричних і магнітних явищ, він оприлюднив книгу, в якій зробив висновок, що властивості постійного магніта і здатність натертого бурштину притягати предмети — безумовно різні явища. Ґілберт почав застосовувати латинське слово electricus — бурштиноподібний, для опису такої властивості. У своїй книзі Ґілберт також прийшов до висновку, що Земля є магнітом, і саме тому стрілка компаса вказує на полюс.
У середині 17-го століття Отто фон Ґеріке винайшов електростатичний генератор.
Експерименти Стівена Ґрея показали, що електрику можна передавати на віддаль (до 800 футів) за допомогою провідників (зволожених ниток), якщо уникати контакту із землею і використовувати ізоляцію. Так почалися дослідження струмів і були закладені основи поділу матеріалів на провідники й діелектрики.
Шарль Дюфе відкрив два різні типи електрики, назвавши їх «скляним» і «смолистим» (тепер їх називають додатніми й від'ємними зарядами), показавши, що однойменні заряди відштовхуються, а різнойменні притягаються. Дю Фе також поділив речовини на провідники й ізолятори, називаючи їх «електриками» і «неелектриками».
Досліди Бенджаміна Франкліна, проведені в 1752 році, продемонстрували, що блискавка має електричну природу. Проводив дослідження електрики в 18 ст.
У 1791 році Луїджі Гальвані оприлюднив відкриття біоелектрики. 1800 року Алессандро Вольта побудував першу батарею — вольтів стовп. Новий тип джерела струму був набагато надійнішим, ніж електростатичні генератори, що використовувалися до того. В 1820 році Андре-Марі Ампер відкрив зв'язок між електрикою і магнетизмом. В 1821 році Майкл Фарадей вигадав електричний двигун, а в 1827 — Георг Ом встановив математичний закон, що описує струм в електричному колі.
Важко перечислити всі наукові відкриття в області вивчення електричних явищ у першій половині 19-го століття. Відкриття електромагнітної індукції Фарадеєм у 1831 році відкрило шлях до виробництва і використання електричної енергії у великих масштабах, і кінець 19-го століття став епохою численних винаходів в області електротехніки. До кінця століття зусиллями таких видатних вчених, як Нікола Тесла, Томас Алва Едісон, Вернер фон Сіменс, лорд Кельвін, Галілео Ферраріс та багатьох інших, електрика перетворилася з наукової цікавинки на провідну силу другої промислової революції.
Абсолютизм – форма государства, при которой монарху принадлежит неограниченная верховная власть, а государство характеризуется высокой степенью централизации, разросшимся бюрократическим аппаратом, имеют место постоянная армия и полиция. Расцвет абсолютизма в странах Западной Европы приходится на XVII-XVIII века.
При абсолютизме в руках главы государства – монарха сосредотачивается вся полнота государственной власти – законодательной, исполнительной и судебной, сам же он вполне самостоятельно распоряжается государственными финансами и единолично устанавливает налоги.
Основные причины перехода к абсолютизму в Западной Европе следующие:
1. Ослабление влияние римской католической церкви как результат Реформации, церковь, стремясь сохранить свои позиции, стала нуждаться в поддержке монархов;
2. Ослабление влияния местной феодальной знати, которая исторически сопротивлялась централизованной власти монарха;
3. Увеличение роли наемных войск, использовавших огнестрельное оружие и артиллерию, требовавших серьезных финансовых затрат, которые были по силам исключительно королевским дворам.
В условиях абсолютизма органы сословного представительства формально не прекращали своего влияния, но фактически стали терять свой политический вес: например, во Франции во времена правления Франциска 1 генеральные штаты – сословно представительский орган Франции, не созывались ни разу.
Среди сил, противящихся установлению абсолютной власти можно отметить:
· Местная феодальная знать, которая стремилась сохранить свои привилегии.
· Противники абсолютизма, основывающиеся на религии. Так, например, в Англии сопротивление абсолютизму приняло религиозную форму, когда во время царствования Елизаветы 1(1558-1603) центром оппозиции стала католичка – королева Шотландии Мария Стюарт правила с 1542 по 1567. Была казнена.
Об абсолютизме и его становлении высказывался Никколо Макиавелли, автор известного трактата «Государь», писавший, что установление абсолютной власти обусловлено противоречиями между аристократией и народом, в котором каждая сторона, чтобы обезопасить себя от усиления другой устанавливает в качестве арбитра монарха, обладающего абсолютными по своей сути полномочиями.
ответ:
Електричні явища були відомі ще в давнину, давнім грекам, фінікійцям, жителям Межиріччя. Те, що при натиранні бурштин отримує властивість притягати до себе легкі предмети, описував в 600-х роках до н.е. Фалес Мілетський. Фалес, однак, не відрізняв електрики від магнетизму, вважаючи це одним явищем, от тільки бурштин отримує таку дивну властивість при терті, а в магнетита вона постійна.
Новий крок у вивченні електричних явищ здійснив у 1600 році англійський лікар Вільям Ґілберт. Провівши дослідження електричних і магнітних явищ, він оприлюднив книгу, в якій зробив висновок, що властивості постійного магніта і здатність натертого бурштину притягати предмети — безумовно різні явища. Ґілберт почав застосовувати латинське слово electricus — бурштиноподібний, для опису такої властивості. У своїй книзі Ґілберт також прийшов до висновку, що Земля є магнітом, і саме тому стрілка компаса вказує на полюс.
У середині 17-го століття Отто фон Ґеріке винайшов електростатичний генератор.
Експерименти Стівена Ґрея показали, що електрику можна передавати на віддаль (до 800 футів) за допомогою провідників (зволожених ниток), якщо уникати контакту із землею і використовувати ізоляцію. Так почалися дослідження струмів і були закладені основи поділу матеріалів на провідники й діелектрики.
Шарль Дюфе відкрив два різні типи електрики, назвавши їх «скляним» і «смолистим» (тепер їх називають додатніми й від'ємними зарядами), показавши, що однойменні заряди відштовхуються, а різнойменні притягаються. Дю Фе також поділив речовини на провідники й ізолятори, називаючи їх «електриками» і «неелектриками».
Досліди Бенджаміна Франкліна, проведені в 1752 році, продемонстрували, що блискавка має електричну природу. Проводив дослідження електрики в 18 ст.
У 1791 році Луїджі Гальвані оприлюднив відкриття біоелектрики. 1800 року Алессандро Вольта побудував першу батарею — вольтів стовп. Новий тип джерела струму був набагато надійнішим, ніж електростатичні генератори, що використовувалися до того. В 1820 році Андре-Марі Ампер відкрив зв'язок між електрикою і магнетизмом. В 1821 році Майкл Фарадей вигадав електричний двигун, а в 1827 — Георг Ом встановив математичний закон, що описує струм в електричному колі.
Важко перечислити всі наукові відкриття в області вивчення електричних явищ у першій половині 19-го століття. Відкриття електромагнітної індукції Фарадеєм у 1831 році відкрило шлях до виробництва і використання електричної енергії у великих масштабах, і кінець 19-го століття став епохою численних винаходів в області електротехніки. До кінця століття зусиллями таких видатних вчених, як Нікола Тесла, Томас Алва Едісон, Вернер фон Сіменс, лорд Кельвін, Галілео Ферраріс та багатьох інших, електрика перетворилася з наукової цікавинки на провідну силу другої промислової революції.
ответ:
Абсолютизм – форма государства, при которой монарху принадлежит неограниченная верховная власть, а государство характеризуется высокой степенью централизации, разросшимся бюрократическим аппаратом, имеют место постоянная армия и полиция. Расцвет абсолютизма в странах Западной Европы приходится на XVII-XVIII века.
При абсолютизме в руках главы государства – монарха сосредотачивается вся полнота государственной власти – законодательной, исполнительной и судебной, сам же он вполне самостоятельно распоряжается государственными финансами и единолично устанавливает налоги.
Основные причины перехода к абсолютизму в Западной Европе следующие:
1. Ослабление влияние римской католической церкви как результат Реформации, церковь, стремясь сохранить свои позиции, стала нуждаться в поддержке монархов;
2. Ослабление влияния местной феодальной знати, которая исторически сопротивлялась централизованной власти монарха;
3. Увеличение роли наемных войск, использовавших огнестрельное оружие и артиллерию, требовавших серьезных финансовых затрат, которые были по силам исключительно королевским дворам.
В условиях абсолютизма органы сословного представительства формально не прекращали своего влияния, но фактически стали терять свой политический вес: например, во Франции во времена правления Франциска 1 генеральные штаты – сословно представительский орган Франции, не созывались ни разу.
Среди сил, противящихся установлению абсолютной власти можно отметить:
· Местная феодальная знать, которая стремилась сохранить свои привилегии.
· Противники абсолютизма, основывающиеся на религии. Так, например, в Англии сопротивление абсолютизму приняло религиозную форму, когда во время царствования Елизаветы 1(1558-1603) центром оппозиции стала католичка – королева Шотландии Мария Стюарт правила с 1542 по 1567. Была казнена.
Об абсолютизме и его становлении высказывался Никколо Макиавелли, автор известного трактата «Государь», писавший, что установление абсолютной власти обусловлено противоречиями между аристократией и народом, в котором каждая сторона, чтобы обезопасить себя от усиления другой устанавливает в качестве арбитра монарха, обладающего абсолютными по своей сути полномочиями.
Объяснение: