4. Продажа Аляски
После Крымской войны противостояние интересов России и Англии не
только усилилось, но и приобрело глобальный характер. Оно обострилось не
только в Средней Азии , куда Россия активно продвигалась в эти годы, но и
в Северной Америке. Британцы, осваивая североамериканские все
больше приближались к Русской Америке, удержать которую России стано-
вилось всё сложнее. Создавалась реальная угроза утраты этих территорий.
А это могло привести икдальнейшей экспансии Англии в дальневосточные
пределы России. К тому же расходы казны давно уже намного превосходили
приносимые Аляской дoхoды.
Одновременно на Аляску всё чаще стали проникать американские пред-
приниматели, торговцы. Это означало, что Аляска может стать и поводом для
осложнения в будущем российско-американских отношений, которыми Рос-
сия дорожила. Их объединяла традиционная антибританская внешняя поли-
тика, проводившаяся США.
Чтобы устранить очаг возможных противоречий с США и укрепить друже-
ственные отношения с ними, а также избежать прямого столкновения с Бри-
танией, Александр II в 1867 г. принял решение продать американские владе-
ния правительству Соединенных Штатов. Аляску уступили за незначительную
для сделки такого масштаба сумму — 7,2 млн долларов. Вскоре после про-
дажи на полуострове были открыты богатейшие месторождения золота.
Последующие события показали, что правительство Александра II недооце-
нило экономического и военного значения своих владений на Тихом океане.
Однако оно исходило из реальной военно-политической ситуации в регионе
и имело целью укрепление стратегического партнерства с США. К тому же
продажа Аляски являлась недвусмысленной демонстрацией поддержки Соеди-
нённых Штатов со стороны России.
... ааа 1877-1878 гг.
какие во можно задать по тексту во и ответ
Ты кто такой?
Объяснение:
…………………….…………...„--~ ( ͡° ͜ʖ ͡°).'\
………….…………………… („-~~-„¸….,/ì'Ì
…….…………………….¸„-^"¯( ͡° ͜ʖ ͡°) ¸-¯"¯/
……………………¸„„-^"¯ ( ͡° ͜ʖ ͡°)( ͡° ͜ʖ ͡'¸„„,-"
¯¯¯'^^~-„„„~^'"¯ ( ͡° ͜ʖ ͡°)( ͡° ͜ʖ ͡°)( ͡¸-"
( ͡° ͜ʖ ͡°)„-^" : ( ͡° ͜ʖ ͡°)( ͡° ͜ʖ ͡°)( ͡° ͜ʖ ͡°)( ͡„-"
( ͡° ͜ʖ ͡°)( ͡° ͜ʖ ͡°)( ͡° ͜ʖ ͡°)( ͡° ͜ʖ ͡°)( ͡° ¸„-^¯
( ͡° ͜ʖ( ͡° ͜ʖ ͡°)( ͡° ͜ʖ ͡°)( ͡° ͜ʖ ͡°) ¸„„-^¯
:.' : : '\ ( ͡° ͜ʖ ͡°)( ͡° ͜ʖ ͡°)¸„„-~"
( ͡° ͜ʖ ͡°):"-„""/*'ì¸'¯
:.':( ͡° ͜ʖ ͡:"-„ ( ͡° ͜ʖ\
.( ͡° ͜ʖ ͡°)( ͡° ͜ʖ ͡°)( ͡° \
( ͡° ͜ʖ ͡°)( ͡° ͜ʖ ͡°)( ͡° ͜ 'Ì
( ͡° ͜ʖ ͡°)( ͡° ͜ʖ ͡°)( ͡° ͜ʖ/
ответ:Давньогрецька релігія була політеїстичною, відгомони її та еллінських міфів увійшли до культури всіх європейських народів. Релігійні уявлення і релігійний побут давніх греків перебували в тісному зв'язку з усім їхнім історичним життям.
Різноманітність релігійних уявлень знаходила вираження і в різноманітності культів. У різних регіонах особливо вшановувались певні божества. Наприклад,Зевс — у Додоні (місто на північному заході Греції) та Олімпії, Аполлон — у Дельфах та на острові Делос, Афіна — в Афінах, Гера — на острові Самос. Існували й шанобливі всіма греками святині на зразок Дельфійського і Додонського оракулів або острів Делос, де згідно з давньогрецькими міфами, народилися боги Аполлон і Артеміда.
Релігійні обряди в Греції були вкрай могли виконуватися будь-якою людиною. Фактично вони зводилися до жертвоприношень і молитов, що відбувалися, здебільшого, у храмах. Із 7 століття до н. е. набули поширеня богослужіння, доступні лише для втаємничених — містерії (в Елефсіні на честьДеметри, орфічні на честь Діоніса і т. д.). Прадавній стан грецької релігії відомий з табличок крито-мікенської культури, заснованої на культі богині Землі. Для цього періоду характерна невелика кількість богів, до того ж більшість з них носять іншомовні імена. Втім, вже відомі Зевс, Афіна, Діоніс та деякі інші боги. Їх ієрархія також могла відрізнятися від пізніше встановленої
Давньори́мська релі́гія — одна з політеїстичних систем рабовласницького суспільства з пережитками релігійних уявлень епохи родового ладу.
Основною ланкою господарювання римської громади було хліборобство. Тому для давньоримської релігії характерна віра в духів — покровителів природи, сільського життя і хліборобства. Патріархальність життя зумовила також особливу шану та обожнювання душ предків як покровителів домашнього вогнища — ларів, пенатів та ін. У культі дерев, землі, каміння, деяких тварин відбито риси фетишизму й тотемізму.
Поступово з маси дрібних божків, які уособлювали сили природи і вважалися покровителями тих чи тих явищ дійсності, релігійна свідомість стародавніх римлян стала виділяти окремих головних богів. До цього періоду належить і виникнення численних міфів про богів. Римська міфологія зазнала величезного впливу грецької міфології.
З утворенням класів і держави боги давньоримської релігії (їх було близько 30) стали загальнодержавними, не пов'язаними з певною територією. Оформлення пантеону було насамперед справою вельможних та жерців. Поряд з такими богами, якЮпітер і Марс, що ставали дедалі могутнішими, існувало безліч менших богів, духів, котрі опікувалися окремими життєвими чи господарськими справами.