4. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому «Таким чином з відкриттям відділу розпорошені українофіли одержали центри опору, нако
якого згрупувалися й стали діяти сміливіше, так що протягом року з лишком х успіх став ва
«Стан нашого "Київського телеграфа" непевний. І своїм радикальством, і свом уранством,
і критикою городських і краєвих справ, і просто конкуренцією "Киевлянину він виклика fil
ти себе багато ворогів, котрі вхопились за слова "український сепаратизм як найліпшу тал
їхнє історичне значення?
проти нашої газети...» (М. Драгоманов)
дати в очі» (з доповідної начальника Київського губернського жандармського управління)
.
«Випускаючи нашу газету, ми хочемо заявити нашим читачам, що Терджиман" намагатиметься
передусім, з одного боку — давати
потрібні та корисні для культурного життя знання, аз на
го – знайомити російське суспільство з нашими національними потребами. Наш шлях ван
і складний. Тому ми взялися за цю справу в ім'я Господа і взялися за перо в інтересах прав
й науки» (І. Гаспринський).
Упоминаются также варианты имени — Абулай, Аблай, Абилмансур Аблай, Облай и другие, с приставкой титула в зависимости от описания времени — «султан» или «хан». В современной орфографии — Абылай, но в дореволюционной было принято написание Аблай[1].
Настоящее имя — Абильмансур. Абылаем был назван по его боевому кличу «Абылай» (в одном из сражений в единоборстве со знаменитым джунгарским военачальником Шарышем, которого он победил) в честь деда Абылай хана Каншера, прозванного «Канишер Абылай» («қанішер» в переводе с казахского — «кровопийца») за неодолимую храбрость и ярость в бою.
Его матерью некоторые считают туркменскую рабыню. В 12 лет Абылай потерял отца, убитого во время нашествия джунгарского хана Цэван Рабдана. Ещё в молодости он был прозван «Сабалак» (Сабалақ — лохматый), был аманатом в ставке джунгар, но был обменян на другого аманата — «сына казахского хана».
О юности Абылая сохранилась лишь легенда: якобы после гибели отца его раб по имени Ораз, Абылаю было тогда 13 лет и он некоторое время работал простым батраком у некоего Даулет-бая, а затем жил у родственника — бия Абулмамбета.[2][3]
Объяснение: