Абсолютна монархія в Німеччині, порівняно з іншими західноєвропейськими країнами, мала певні особливості. Полягали вони, передусім, у тому, що цей абсолютизм встановлювався на загальному тлі феодальної роздробленості, тож абсолютна монархія утвердилася не в масштабах усієї держави, а нарівні окремих князівств. Утвердження абсолютизму було не наслідком тимчасової рівноваги сил дворянства та буржуазії, а проявом повного панування реакційних сил, перемоги реакції над буржуазним рухом і підкорення слабкої німецької буржуазії волі князів. Князівський абсолютизм був реакційним явищем. Якщо в Англії та Франції перехід до абсолютної монархії забезпечив створення централізованих держав, то в Німеччині княжий абсолютизм ще більше закріпив економічну й політичну роздробленість країни, гальмував її розвиток. Князі, фактично, перетворилися на незалежних правителів, звільнилися від військового обов'язку, зовсім не сплачували імператорові податків. Наймогутніші з них (курфюрсти) присвоїли собі право обирати імператора. Імператорська влада втратила значення єдиного загальнодержавного центру, перетворилася на почесне звання. Рейхстаг уже не мав свого колишнього значення. Імператорський суд став безсилим у боротьбі з територіальними князями. Особливо яскраво абсолютизм князівської влади проявився в Пруссії та Австрії, що суттєво відрізнялися одна від одної. Пруссія, яка остаточно сформувалася у 1701 р., була онімечченою, централізованою державою, а її король - членом імперської колегії курфюрстів. Вищим органом державного управління була Таємна рада, що складалася з трьох самостійних департаментів: іноземних справ, юстиції та внутрішніх справ.
родился 6 июня 1799 года (по старому стилю 26 мая) в Москве в дворянской помещичьей семье (отец его был майор в отставке) в день праздника Вознесения. В тот же день у императора Павла родилась внучка, в честь которой во всех церквах шли молебны и гудели колокола. Так, по случайному совпадению день рождения русского гения был ознаменован всеобщим народным ликованием. Символично и место рождения поэта г. Москва - самое сердце русской жизни, России. Будущего поэта крестили 8 июня в церкви Богоявления в Елохове.
Отец Пушкина Сергей Львович и мать Надежда Осиповна, урожденная Ганнибал, были дальними родственниками. Пылкие страсти, руководившие предками как по отцовской, так и по материнской линии, оказали свое влияние и на Пушкина. Семья (кроме Александра были еще дети Ольга и Лев) принадлежала к самой образованной части московского общества.
В их доме, точнее, в квартире, которую снимали родители Пушкина, собирались поэты, художники, музыканты. Общая галломания, господствовавшая в обществе, французское воспитание в семье с французами гувернерами (к счастью, их удачно уравновешивали бабушка поэта Мария Алексеевна и знаменитая няня Арина Родионовна), доступ к прекрасным библиотекам отца, а также дяди поэта В. Л. Пушкина и дальних родственников Бутурлиных - формировали ум и детскую душу Пушкина. Свои первые в жизни стихи поэт написал по-французски. Его прозвище в Лицее было «француз»
Утвердження абсолютизму було не наслідком тимчасової рівноваги сил дворянства та буржуазії, а проявом повного панування реакційних сил, перемоги реакції над буржуазним рухом і підкорення слабкої німецької буржуазії волі князів. Князівський абсолютизм був реакційним явищем. Якщо в Англії та Франції перехід до абсолютної монархії забезпечив створення централізованих держав, то в Німеччині княжий абсолютизм ще більше закріпив економічну й політичну роздробленість країни, гальмував її розвиток. Князі, фактично, перетворилися на незалежних правителів, звільнилися від військового обов'язку, зовсім не сплачували імператорові податків. Наймогутніші з них (курфюрсти) присвоїли собі право обирати імператора. Імператорська влада втратила значення єдиного загальнодержавного центру, перетворилася на почесне звання. Рейхстаг уже не мав свого колишнього значення. Імператорський суд став безсилим у боротьбі з територіальними князями.
Особливо яскраво абсолютизм князівської влади проявився в Пруссії та Австрії, що суттєво відрізнялися одна від одної. Пруссія, яка остаточно сформувалася у 1701 р., була онімечченою, централізованою державою, а її король - членом імперської колегії курфюрстів. Вищим органом державного управління була Таємна рада, що складалася з трьох самостійних департаментів: іноземних справ, юстиції та внутрішніх справ.
родился 6 июня 1799 года (по старому стилю 26 мая) в Москве в дворянской помещичьей семье (отец его был майор в отставке) в день праздника Вознесения. В тот же день у императора Павла родилась внучка, в честь которой во всех церквах шли молебны и гудели колокола. Так, по случайному совпадению день рождения русского гения был ознаменован всеобщим народным ликованием. Символично и место рождения поэта г. Москва - самое сердце русской жизни, России. Будущего поэта крестили 8 июня в церкви Богоявления в Елохове.
Отец Пушкина Сергей Львович и мать Надежда Осиповна, урожденная Ганнибал, были дальними родственниками. Пылкие страсти, руководившие предками как по отцовской, так и по материнской линии, оказали свое влияние и на Пушкина. Семья (кроме Александра были еще дети Ольга и Лев) принадлежала к самой образованной части московского общества.
В их доме, точнее, в квартире, которую снимали родители Пушкина, собирались поэты, художники, музыканты. Общая галломания, господствовавшая в обществе, французское воспитание в семье с французами гувернерами (к счастью, их удачно уравновешивали бабушка поэта Мария Алексеевна и знаменитая няня Арина Родионовна), доступ к прекрасным библиотекам отца, а также дяди поэта В. Л. Пушкина и дальних родственников Бутурлиных - формировали ум и детскую душу Пушкина. Свои первые в жизни стихи поэт написал по-французски. Его прозвище в Лицее было «француз»