4) Він поводився так, наче був монархом суверенної держави,й розвинув широку дипломатичну акцію на міжнародному полі для зміцнення свого становища. (Д. Дорошенко)
Сырдарьинская линия (Сыр-Дарьинская линия) — наступательная и оборонительная линия была основана после взятия кокандской крепости Ак-Мечеть (современный город Кызылорда) в 1853 году.
Первым было основано Аральское (Раимское) укрепление (современный аул Раим) с постами, в числе которых было укрепление в урочище Казалы, названное фортом № 1 (нынешний город Казалинск), форт № 2 в урочище Кармакчи (современный посёлок Джусалы), форт № 3 на рукаве Куандарья (Куван-Дарья), форт Перовского (современный город Кызылорда), основанный на месте кокандского укрепления Ак-мечеть. В 1855 году Перовский упразднил Аральское укрепление, перенеся его в форт № 1 (Казалинск). Форт № 3 тоже был упразднён после того как хивинцы забросили построенное ими на Куандарье укрепление. После российского завоевания кокандского и хивинского ханств линия утратила своё стратегическое значение, но укомплектованный оренбургскими казаками гарнизон существовал в Казалинске и позднее.
Найважливішою причиною виникнення держави були, насамперед, сприятливі природні умови для життя людини, українська родюча земля, помірний клімат, наявність рік і морів, географічне розташування у центрі Європи, на перехресті міграційних і торговельних шляхів, поєднання широких полів і лісу.
Наступною причиною державотворення було виникнення самого давньоукраїнського етносу - автохтонного населення з сильним генотипом, що сформувався саме на цій землі в результаті численних етнічних оновлень і перетворень. Не випадково М.Грушевський вважав, що саме слов’янські племена антів, які залучили до об’єднання залишки скіфів і сарматів, стали генетичним корінням українського народу. Таким чином український етнос сформувався в 4-7 ст. н.е. в часи існування Антського союзу.
Крім того, швидке виникнення найбільшої у Європі держави і динамічний її розвиток були би просто неможливі без багатого державотворчого досвіду і традицій, які зберігалися в пам’яті народу. Мається на увазі Велика Скіфія, Боспорське царство, Антська держава, Готський племінний союз тощо. Сучасний науковець О.Палій таким чином говорить про роль скіфів на нашій землі: «Могутній племінний союз скіфів дозрів до рівня державності уже до середини І тисячоліття до н.е., об’єднавши в тому числі і праслов’ян. Таким чином, значно раніше, ніж у більшості регіонів Європи, в Україні створилися умови для державного життя та об’єднання в межах держави Великої Скіфії майже всієї території України»[1].
Російська історіографія наукову концепцію етногенезу європейських народів, основою якої є твердження про те, що саме народ є основним суб’єктом історії, на основі його самоорганізації і виникли сучасні держави. В Кремлі досі дотримуються «норманської теорії», згідно з якою саме Рюриковичів утворили Новгородську, Київську і Московську держави. Звідси робиться політичний висновок: одна династія – одна держава, що, на думку росіян, виправдовую їх агресивну політику підкорення сусідніх народів.
Сырдарьинская линия (Сыр-Дарьинская линия) — наступательная и оборонительная линия была основана после взятия кокандской крепости Ак-Мечеть (современный город Кызылорда) в 1853 году.
Первым было основано Аральское (Раимское) укрепление (современный аул Раим) с постами, в числе которых было укрепление в урочище Казалы, названное фортом № 1 (нынешний город Казалинск), форт № 2 в урочище Кармакчи (современный посёлок Джусалы), форт № 3 на рукаве Куандарья (Куван-Дарья), форт Перовского (современный город Кызылорда), основанный на месте кокандского укрепления Ак-мечеть. В 1855 году Перовский упразднил Аральское укрепление, перенеся его в форт № 1 (Казалинск). Форт № 3 тоже был упразднён после того как хивинцы забросили построенное ими на Куандарье укрепление. После российского завоевания кокандского и хивинского ханств линия утратила своё стратегическое значение, но укомплектованный оренбургскими казаками гарнизон существовал в Казалинске и позднее.
Наступною причиною державотворення було виникнення самого давньоукраїнського етносу - автохтонного населення з сильним генотипом, що сформувався саме на цій землі в результаті численних етнічних оновлень і перетворень. Не випадково М.Грушевський вважав, що саме слов’янські племена антів, які залучили до об’єднання залишки скіфів і сарматів, стали генетичним корінням українського народу. Таким чином український етнос сформувався в 4-7 ст. н.е. в часи існування Антського союзу.
Крім того, швидке виникнення найбільшої у Європі держави і динамічний її розвиток були би просто неможливі без багатого державотворчого досвіду і традицій, які зберігалися в пам’яті народу. Мається на увазі Велика Скіфія, Боспорське царство, Антська держава, Готський племінний союз тощо. Сучасний науковець О.Палій таким чином говорить про роль скіфів на нашій землі: «Могутній племінний союз скіфів дозрів до рівня державності уже до середини І тисячоліття до н.е., об’єднавши в тому числі і праслов’ян. Таким чином, значно раніше, ніж у більшості регіонів Європи, в Україні створилися умови для державного життя та об’єднання в межах держави Великої Скіфії майже всієї території України»[1].
Російська історіографія наукову концепцію етногенезу європейських народів, основою якої є твердження про те, що саме народ є основним суб’єктом історії, на основі його самоорганізації і виникли сучасні держави. В Кремлі досі дотримуються «норманської теорії», згідно з якою саме Рюриковичів утворили Новгородську, Київську і Московську держави. Звідси робиться політичний висновок: одна династія – одна держава, що, на думку росіян, виправдовую їх агресивну політику підкорення сусідніх народів.