4 января <…> Вчера 12 тысяч человек рабочих Путиловского завода забастовали. Ожидаются забастовки и других заводов, так что считают, что забастуют до 42-х тысяч человек. Вчера у нас были два рабочих с Балтийского завода, благонамеренные, которые говорили, что священник Гапон, который организует здесь «союзы рабочих», – тёмная личность. Гапон раньше за что-то сомнительное лишён был места, а теперь он <…> пользуется доверием начальства. <…> 9 января <…> Господи! В эту минуту в Петербурге творится ужасное: войска – с одной стороны, рабочие – с другой, точно два неприятельских лагеря. На Троицком мосту кавалерия, конногвардия и кавалергарды преградили им путь (рабочих было более 20 тыс. человек), дали залп, отбили несколько хоругвей, но поп ускользнул. Много было раненых и убитых. Третий залп (два первых были даны по Троицкому мосту) был дан возле дома градоначальника двумя батальонами Семёновского полка. Опять было много жертв. В толпе послышался сильный ропот, что стреляют войска. Убитыми оказались три студента, затем какой-то штатский, скорее из достаточного класса, на котором найдено огромное красное знамя с революционной надписью. ...Насчитано уже до 100 убитых и очень много раненых... По улицам идёт крик, стон и рыдания. В стачке в эту минуту участвуют 108 тыс. рабочих слух, что якобы царь едет из Царского Села в Зимний дворец, чтобы принять депутатов от рабочих».
Используя отрывок и знания по истории, выберите в приведённом списке три верных суждения.
1) В подавлении демонстрации, описанной в тексте источника, участвовал полк, основанный Петром I.
2) События, описанные в тексте, произошли в период деятельности II Государственной думы Российской империи.
3) События, описанные в тексте источника, произошли в 1917 г.
4) Царь, упомянутый в тексте источника, - Николай I.
5) События, описанные в тексте, произошли в 1905 г.
6) Царь, упомянутый в тексте источника, - Николай II.
XVI в
Письменность, просвещение
1.1564 – зарождение книгопечатания Иван Федоров. Первая книга – «Апостол»- 1564, «Часослов» - 1565, Псалтырь -1568.
2. Переписка И.Грозного с А.Курбским.
3. Начальные знания о солеварении, истории
литература
1. Сильвестр «Домострой»
2.А. Курбский «История о великом князе Московском»
3.Энциклопедический труд «Великие Четьи-Минеи» под рук. Макария
4. Филофей «Москва- Третий Рим»
5. Ермолай Еразм
« Повесть о Петре и Февронии»
6.Появление жанра публицистики (Иван Пересветов и Авраамий Палицын)
архитектура
1.Строительство Китай-города (Ф. Конь 1534-1538)
2. Стена Белого города( Ф. Конь. 1585-1593)
3. Новодевичий монастырь -1525 ( в честь взятия СмоленскаВасилием III)
4. Церковь Вознесения в Коломенском 1532 (в честь рождения Ивана Грозного)
5. Архангельский собор Московского кремля А.Фрязин ( 1505- 1509)
Усыпальница русских царей.
6. Казанский собор. Барма. Постник. 1555-1560. ( в честь взятия Казани Иваном IV)
7. Колокольня Ивана Великого Бон Фрязин.1505г
живопись
Иконопись Диони сия. ( 1440-1503) Успенский собор.
Строгановская школа живописи
Объяснение:
1.Святославу Ігоревичу було лише три роки, коли він успадкував князівство від свого батька. До повноліття Святослава країною керувала його мати — княгиня Ольга. З дитинства він готувався стати воїном і присвятив цьому майже все життя.Повісті временних літ»
У рік 946. Ольга із сином Святославом зібрала воїв, багатьох і хоробрих, і пішла на Деревлянську землю. І вийшли древляни насупротив.
І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на деревлян, а спис пролетів між ушима коня і вдарив під ноги коневі, бо був Святослав зовсім малим. І сказав воєвода Свенельд і кормилець Асмуд: «Князь уже почав. Ударимо, дружино, вслід за князем».
Із праці історика Льва Диякона
Показався і Святослав, що приплив на ріці на скіфському човні; він сидів на веслах і веслував разом із наближеними, нічим не відрізняючись від них. Ось якою була його (князя Святослава) зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і яс-но-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся — ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою.
2.Східні походи Святослава
У 964 р. Святослав здійснив перший похід до межиріччя Оки й Волги, де підкорив в’ятичів і через їхню землю вирушив на Волзьку Булгарію.
Він захопив її столицю, приборкавши місцеві племена, та навесні 965 р. вступив на територію Хозарського каганату.
У головній битві на березі Волги, біля столиці каганату, міста Ітиля, Святослав спільно із союзними печенігами переміг хозар і повів військо вздовж берега Каспійського моря до узбережжя Азовського моря, через землі Північного Кавказу. Війська Святослава пройшли з боями, підкоривши місцеве населення. У гирлі річки Дон у 965 році війська Святослава захопили хозарське місто-фортецю Саркел, що контролювало перетин сухопутних і річкових торговельних шляхів з Азії в Європу. Після захоплення місто перейшло під владу Русі й стало називатися Біла Вежа.
У 966 р. Святослав від Саркела знову вийшов на землі в’ятичів, остаточно підкорив їх і наклав данину. Проте розгін Хозарії відкрив шлях на Русь наступу печенігів.
Балканські походи Святослава
У 968 р. на за візантійського імператора до воювати з Болгарією військо Святослава суходолом і човнами рушило до Дунаю на державу болгар. Його поява була несподіваною, і перша битва з болгарським військом принесла перемогу руській зброї. Русичі розгромили болгар під Доростолом і захопили 80 міст. Князь Святослав на підкорених землях зробив столицею місто Переяславець на Дунаї, де розмістилася «середина» його землі.
У той час у Києві перебували княгиня Ольга і троє синів Святослава. Навесні 969 р. степові кочовики печеніги вперше підійшли до Києва й осадили місто. Осадженим вдалося послати звістку про це в Переяславець. Святослав швидко зібрав військо і стрімко рушив до Києва. Печеніги не чекали цього і відступили.
У 969—970-х pp. Святослав вирушив у новий похід проти болгар і завоював землі та міста у Фракії та Македонії. Коли Святослав попередив візантійців, що йде на Константинополь, проти нього постало велике імперське військо. Саме за цих обставин і була проголошена князем промова до дружини, що увійшла в літопис.
Які думки, почуття викликає у вас промова Святослава? Якхарактери-зує Святослава його поведінка?
Промова Святослава з «Повісті временних літ»
«Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею доведеться стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді самі подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».
3.НЕ ЗНАЮ