Територія української держави мала охоплювати землі від перемишля до путивля; підтверджувалося право вільного вибору гетьмана, який обирався довічно; українська православна церквазберігала автономію у складі константинопольського патріархату; українське населення звільнялося від сплати податків і данини на користь османської казни; на українських землях османи і татари не мали права споруджувати мечеті та брати ясир; османська імперія і кримське ханство не повинні були укладати мирних договорів з річчю посполитою і московією без згоди гетьмана; султанські грамоти, які стосувалися україни, мали писатися турецькою та українською мовами.