№ 443. Декрет Всероссийского Центрального Исполнительного Комитета Советов Рабочих, Солдатских, Крестьянских и Казачьих Депутатов. Принят 22 (9) апреля 1918 года. Подписан: Председателем Всероссийского Центрального Исполнительного Комитета Советов Я. Свердловым. Какое отношение имеет данный документ к ГТО? (0, ) Расшифруйте аббревиатуру ОСОАВИАХИМ. Как связана данная организация с ГТО? (0, ). С каким обращением выступила газета "Комсомольская правда" 24 мая 1930 года? (0, ) Какова была изначальная цель вводимого комплекса ГТО? (0, ) Из скольких ступеней состоял первый комплекс ГТО и выполнение какого количества испытаний он предполагал? (0, ) Кто стал первым обладателем знака ГТО I ступени? Что такое БГТО? Перед Великой Отечественной войной подготовку в ОСОАВИАХИМ до 80% военнослужащих сухопутных войск и флота и до 100% авиации. В 1938 году в одном из писем Сталин писал: «...Нужно весь наш народ держать в состоянии мобилизационной готовности перед лицом опасности военного нападения, чтобы никакая „случайность“ и никакие фокусы наших внешних врагов не могли застигнуть нас врасплох...». Патриотическая целеустремленность и практическое содержание комплекса ГТО суровую проверку в огне Великой Отечественной войны. Когда перед всеми физкультурными организациями страны стала задача массовой военно-физической подготовки населения, комплекс ГТО стал одним из важнейших инструментов. Благодаря ГТО миллионы советских людей получили навыки маршевой, лыжной, стрелковой подготовки, плавания, метания гранат, преодоления водных преград и препятствий. Это им в минимальные сроки овладеть военным делом, стать снайперами, разведчиками, танкистами, летчиками. Скромный значок ГТО для многих из них стал первой наградой, к которой позднее добавились ордена за трудовые и боевые заслуги. Значкисты ГТО, овладевшие военно-прикладными двигательными навыками, добровольно уходили на фронт, успешно действовали в партизанских отрядах. Обладателями значков какой ступени ГТО были герои Великой Отечественной войны: летчики Иван Кожедуб, Александр Покрышкин, Николай Гастелло, знаменитый снайпер Владимир Пчелинцев? (0, ) Каким официальным государственным документом с 1 сентября 2014 года введен в действие современный спортивный комплекс ГТО? (0, ) На каких принципах основывается современный комплекс ГТО? (перечислите принципы) (0, ).
Средняя продолжительность жизни человека составляла 30-35 лет, что не исключало наличия людей, достигали преклонного возраста. Большинство мужчин умирала в возрасте 40-60, женщин - 20-40 лет. Прежнему большой оставалась смертность новорожденных: только половина из них достигала десятилетнего возраста. Связано это было с отсутствием медицинской во время родов, пренебрежением элементарных правил гигиены. Больниц в современном понимании просто не существовало, были лишь приюты для неизлечимо больных, калек и престарелых.
Ужасные санитарные условия, особенно в городах распространению болезней и эпидемий. В XVI - первой половине XVII в. отдельные районы Европы неоднократно поражала эпидемия чумы. Под время вспышки чумы в 1629-1631 гг, охватившего почти все Средиземноморье, умерло более половины городского населения. Немецкие земли чума опустошала в 1624-1630, 1634-1639 гг и в конце Тридцатилетней войны. Потери населения в этих странах составляли 60-75%. Значительными были людские потери также от эпидемий оспы, холеры, тифа.
Население Европы погибало не только от эпидемий, но и от голода в неурожайные годы, пожаров, военных опустошения. Особенно ощутимыми были потери от войн, связанные с началом использования огнестрельного оружия и массовым убийством мирного населения, стало обычной практикой ведения военных действий. Во время восстания в Нидерландах против испанского господства герцог Альба, возглавлявший карательную экспедицию, извещал короля Филиппа VI: "Если я захвачу Алькмаар, то ни существо не останется живой. Каждую горло будет перерезано ножом ". Огромными были потери во время гражданских войн во Франции и первой общеевропейской Тридцатилетней войны. По приблизительным подсчетам, только в XVII в. Европа потеряла в войнах 3 млн человек.
Эпидемии, голод и войны были главными факторами, которые ограничивали рост населения, влияли на движение народонаселения и повседневная жизнь человека в XVI - первой половине XVII в.
Модернізація промисловості на початку 20 століття стала основною метою політики багатьох держав світу. Саме від темпів модернізації залежало підвищення військової могутності, розширення експорту і зміцнення добробуту громадян. Модернізація країн у цей період була розділена на дві основні моделі органічного і наздоганяючого розвитку.
Модель органічного розвитку
Така форма модернізації була притаманна США, Франції і Великобританії. Індустріальний розвиток в цих державах відбувалося поетапно і залежало від соціально економічних передумов. Так у Великобританії модернізація промисловості починалася з удосконалення важкого машинобудування.
На підприємствах встановлювалися нові верстати і двигуни. Обладнання з сталі і чавуну сприяло підняттю гірничої справи. Не відставали від модернізації і північні штати США, яких не торкнулися феодальні відносини, подібно південь держави.
На впровадження моделі органічного розвитку цим країнам знадобилося більше століття. Головною умовою модернізації було розширення зовнішнього і внутрішнього ринку. Важливим також було створення акціонерних товариств, які регулювали притоки банківського капіталу у виробництво.
Модель органічного розвитку модернізації була доступна тільки державам з політичною і соціальною стабільністю, з зміцнилася владою і наявністю великих промисловців. Така форма модернізації була прийнятна країнам, які спочатку стали на шлях промислового виробництва, як домінуючої сфери народного господарства.
Модель наздоганяючого розвитку
Незважаючи на те, що такі держави як Росія, Німеччина, Австрія. Угорщина, Італія і Японія також володіли значно розвиненим мануфактурним виробництвом, їх прилучення до індустріального суспільства проходило вельми нерівномірно.
Негативну роль у цьому зіграла істотна обмеженість матеріальних ресурсів, а також внутрішні міжусобиці, викликані соціально – політичною нестабільністю в державах. Ініціатива модернізації промисловості в таких країнах виходила безпосередньо від уряду і була позбавлена підтримки, як самих великих підприємців, так і населення.
Головним стимулом модернізації виробництва в Російській імперії стала поразка в Кримській війні, яке викликало необхідність підвищення військового виробництва. Розпочаті відразу ж після кріпосної реформи, модернізація протривала аж до 20- х років 20 століття.
Протягом цього періоду, на індустріальному становленні відображалися всі політичні події в державі, через що цей процес безліч разів обривався. Стимулом модернізації Австро -Угорщини стало її поразка у військових діях з Пруссією.
Першою азіатською країною, що вступила на шлях модернізації промисловості, стала Японія. На відміну про багатьох держав, у процесі модернізації японської промисловості значну роль зіграла ідеологія.
Імператор зумів переконати населення в тому, що є земним посланником бога і виконує його пряму місію. Якщо спочатку народ активно протестував проти зміцнення промисловості, так як головний ставка у розвитку господарства робилася на аграрний сектор, то з часом він прийняв волю імператора.
Головною особливістю наздоганяючої моделі розвитку був тотальний контроль над процесом впровадження нових технологій з боку держави.