45 , ответьте на 2 вопроса1-який вплив мали процеси модернізації на тогочасне західноукраїнське суспільство чи можна іх однозначних характеризувати як позитивні2- чим пов'язані між собою український рух у наддніпрянщині та на західноукраїнських землях 3- установіть хронологічну послідовність формування провідних політичних сил в українському русі в галичині
Тривале перебування при царському дворі на перших ролях сприяло зростанню не тільки економічної могутності, але й політичних амбіцій графа К. Розумовського. Численні нагороди та титули породили у нього бажання встановити спадкоємне гетьманство.
Наприкінці 1763 р. гетьман розіслав у всі полки ордери, скликаючи до Глухова всіх старшин, включно до сотника, на Генеральну Військову раду. Головним питанням, яке обговорювалося на цій раді, було запровадження спадкового гетьманства за родом Розумовських.
Після тривалих і запальних дебатів присутні на Глухівській раді виробили 23 пункти, які мали увійти до майбутнього прохання на ім’я російської цариці. На їх основі генеральний писар В. Туманський разом з гадяцьким (А. Крижанівський) та миргородським (Ф. Остроградський) полковниками склали чолобитну для подання імператриці Катерині ІІ. До того ж гетьманом було відправлено з таємною місією до митрополита Київського Арсенія Могилянського та архімандрита Успенської Києво-Печерської лаври Зосима Вальковича старшого канцеляриста Генеральної Військової Канцелярії Туманського (брата генерального писаря), щоб обговорити задуману Розумовським справу. Кирило Григорович розумів, що успіх справи залежить також від її підтримки вищим духовенством.
В начале XVI века Россия оставалась в основном мононациональным государством, занимавшим территории современной Центральной, Северо-Западной России и Верхневолжья. Её население начало расти темпами, несравнимыми с темпами роста населения при татаро-монгольском иге. Наиболее крупными городами были Новгород и Москва.
Основными слоями населения были феодальная знать (великий князь, князья, бояре), духовенство (митрополит, священники, монахи), городское и посадское население, крестьяне, холопы. Занятием крестьян было сельское хозяйство, городского населения - торговля и ремесла, феодальной знати - война и управление.