Причины: Изъятие земли у народа,увеличение налогов,общее ухудшение положения народа,реквизиция скота,политика русификации. и тд. В 1916 г. рост национального угнетения, война ускорили процесс кризиса в стране, одним из ярких проявлений стало национально – освободительное восстание 1916 года, охватившее почти все регионы Казахстана и Средней Азии. Постепенно стихийное движение стало принимать организованный характер: его крупные очаги проявились в Тургае и Семиречье. Восстание охватило весь Казахстан. Оно было направленно против военно-колонизаторской политики царизма, против феодально-байской верхушки аула, против империалистической войны. Впервые после национально – освободительного движения под руководством Кенесары Касымова восстание 1916 года имело всеказахский характер, охватив все регионы обширного края. Восстание имело антиколониальную и антиимпериалистическую направленность, классовый момент (борьба против феодальной верхушки) был второстепенным по сравнению с главной задачей восстания – национальным и политическим освобождением народа.
Обов'язки шляхти, перед королем, були різні. Серед них, забезпечення озброєними воїнами на воєнні виправи. Наприклад: в 1409 році король дарує декілька сел шляхтичу з дідичим правом, а взамін той повинен виділяти на воєнні походи по 1 воїну з пікою і 5 лучників.
Набиралися рекрути з селян, або, в разі коли були бажаючі з міщан, також молодші сини безземельної шляхти могли бути офіцерами, крім того не треба забувати про козацтво, яке заробляло як наймані війська.
У замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. Наприклад, у Яреми Вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. Шляхта у порубіжжі зі Степом Вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем.
До того ж часи були такі, що сусіди не гребували наїздами один на одного, наприклад, у Генріка Сенкевича описано що тітка Елени Курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури.
З наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. Широко відомий випадок наїзду старости Черкаського Чаплицького на хутір Суботів сотника Богдана Хмельницького - і яка халепа для Польської корони з цього вийшла у 1648 році.
В 1916 г. рост национального угнетения, война ускорили процесс кризиса в стране, одним из ярких проявлений стало национально – освободительное восстание 1916 года, охватившее почти все регионы Казахстана и Средней Азии.
Постепенно стихийное движение стало принимать организованный характер: его крупные очаги проявились в Тургае и Семиречье.
Восстание охватило весь Казахстан. Оно было направленно против военно-колонизаторской политики царизма, против феодально-байской верхушки аула, против империалистической войны.
Впервые после национально – освободительного движения под руководством Кенесары Касымова восстание 1916 года имело всеказахский характер, охватив все регионы обширного края. Восстание имело антиколониальную и антиимпериалистическую направленность, классовый момент (борьба против феодальной верхушки) был второстепенным по сравнению с главной задачей восстания – национальным и политическим освобождением народа.
Відповідь:
Обов'язки шляхти, перед королем, були різні. Серед них, забезпечення озброєними воїнами на воєнні виправи. Наприклад: в 1409 році король дарує декілька сел шляхтичу з дідичим правом, а взамін той повинен виділяти на воєнні походи по 1 воїну з пікою і 5 лучників.
Набиралися рекрути з селян, або, в разі коли були бажаючі з міщан, також молодші сини безземельної шляхти могли бути офіцерами, крім того не треба забувати про козацтво, яке заробляло як наймані війська.
У замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. Наприклад, у Яреми Вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. Шляхта у порубіжжі зі Степом Вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем.
До того ж часи були такі, що сусіди не гребували наїздами один на одного, наприклад, у Генріка Сенкевича описано що тітка Елени Курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури.
З наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. Широко відомий випадок наїзду старости Черкаського Чаплицького на хутір Суботів сотника Богдана Хмельницького - і яка халепа для Польської корони з цього вийшла у 1648 році.