5 квітня 1234р. в місті N-berg спіймали селян Ганса і Курта. Господар вимагав повернення їх у маєток на підставі того що вони втекли. Втікачі привели свідків які присяглися на Біблії що бачили як Ганс і Курт торік жебракували на Пасху яка припала на 5 травня. Яке рішення ухвалив суд щодо селян втікачів

В каждой стране были свои поверья, которые основывались на легендах и мифах. 

У славян существовало несколько легенд о том, откуда произошел мир и его обитатели. У многих народов (древних греков, иранцев, китайцев) существовали мифы о том, что мир возник из яйца. Подобные легенды и сказки можно найти и у славян.
Шумеры объясняли происхождение вселенной следующим образом. 
В шумерской мифологии небо и земля изначально мыслились как гора, основой которой была земля, персонифицировавшаяся в богине Ки, а вершиной - небо, бог Ан. От их союза родился бог воздуха и ветра Энлиль, сам именовавшийся «Великой горой», а храм его в городе Ниппуре звался «домом Горы»: он отделил небо от земли и устроил космос- Вселенную
и так далее, у разных народов - разные поверья.

Кіммерійці – перше плем’я на території сучасної України, про яке ми знаємо не лише з археологічних джерел і яке відомо за назвою. Кіммерійці згадуються античними грецькими авторами, зокрема Гомером та Геродотом, а також у ассирійських текстах. Частина дослідників ідентифікує кіммерійців з пізніми пам’ятками білозерської археологічної культури XII–IX ст., або з пам’ятками чорногорівської культури і новочеркаськими пам’ятками ІХ ст. до Р.Х. Загалом більшість знахідок степової зони приписують кіммерійцям та відносять до умовної “кіммерійської культури”. Ймовірно, під назвою “кіммерійці” античні автори розуміли все населення Північного Причорномор’я передскіфської епохи, тому таке спрощення є виправданим. Кіммерійці майстерно оброблювали залізо, проте використовували і знаряддя праці та зброю з бронзи. Вони розводили коней і займались кочовим скотарством. Задля отримання здобичі кіммерійці здійснювали військові набіги на сусідні племена. У 720-х рр. до Р.Х. кіммерійці напали на закавказьку державу Урарту, розбивши її військо та здійснивши набіг на її територію. Пізніше кіммерійці вступили у конфлікт з іншою великою державою регіону – Ассирією. У одній з битв з ассирійцями кіммерійці вбили їхнього царя Саргона ІІ, проте були розбиті та відступили з Ассирії. У якості найманців кіммерійці служили у різних державах Близького Сходу.

Поряд з кіммерійцями в Україні жили носії інших культур: висоцької (у сучасних Галичині та Волині), лужицької (північно-західна Україна і далі на захід до р. Ельби), бондарихінської (лісостеп Лівобережжя) тощо. Серед представників культур, яких не вважають кіммерійцями, особливе місце займають представники чорноліської культури (XI–VIII ст.), що мешкали у лісостеповій смузі північніше від кіммерійців (від середньої течії Дністра до середньої течії Ворскли) і яких деякі дослідники пов’язують з давніми фракійцями або навіть праслов’янами; В. Клочко, виходячи з аналізу комплексу озброєння білозерської та чорноліської культур, дійшов висновку про можливу етнічну спорідненість їх носіїв. Чорноліська культура була землеробською й осілою, однак велику роль у їхньому господарстві відігравав кінь. Ймовірно, племена цієї культури ворогували з кіммерійцями, оскільки на території поширення чорноліської культури знайдено великі укріплені городища. Відтак можна припустити, що рівень військового мистецтва носіїв культури був не нижчим за кіммерійський.