5. озаглавьте ряды. укажите лишний элемент в каждом из них:
а) франсуа буше, антуан ватто, жан-батист симеон шарден, жак луи давид, джонатан свифт
б) шарль-луи де монтескьё, джон локк, томас гоббс, смит
в) законодательное собрание, национальный конвент, палата общин, директория
6. прочитайте текст и ответьте на вопросы:
«итоги французской революции оказались наиболее прочными в политической сфере общественной жизни. окончательно оформились представления о нации, изменилась государственная символика, 14 июля стало главным национальным праздником франции, а большинство принципов, выдвинутых в годы революции, стали основой современной политической системы. на смену старому порядку и традициям пришли конституционные принципы, на смену монархии -
в социально- сфере итоги революции оказались куда более неоднозначными, особенно если их рассматривать в перспективе. централизация страны, ликвидация провинций и внутренних таможен, отмена привилегий, единая система мер и весов развитию предпринимательства. все французы стали владеть землёй на равных основаниях, были уничтожены права и привилегии сеньоров, в стране появились сотни тысяч новых собственников».
а) укажите название формы правления, пропущенное в тексте.
б) в чём автор текста видит проявления итогов французской революции в социально- сфере общественной жизни? два примера.
в) ещё два примера социально- итогов французской революции, не указанные в тексте.
7. выберите одну любую тему из трёх предложенных ниже:
1) война за испанское наследство
2) разделы речи посполитой
3) война за независимость сша
по выбранной вами теме ответьте на следующие вопросы:
а) укажите годы, в которые произошло данное событие
б) укажите имена двух деятелей, принимавших участие в событии, кратко поясните роль каждого из них
в) укажите два итога/последствия данного события
Зовнішньополітична діяльність Б. Хмельницького переслідувала мету - забезпечити найбільш сприятливі умови для ведення військових дій, а також не допустити створення коаліції держав на чолі з Польщею. Як відомо, Б. Хмельницький насамперед налагодив зв'язки з Кримським ханством. Водночас гетьман вів активні переговори з Туреччиною, обмінюючись посольствами, заявляв про готовність прийняти протекторат султана (1651).
Іншим об'єктом зовнішньої політики Української держави була Молдова. Гетьман підтримував взаємини з правителями Трансільванії і Валахії, прагнув налагодити контакти з Венеціанською республікою та Браденбургом. Відомо, що до Б. Хмельницького написав листа навіть керівник англійської буржуазної революції Олівер Кромвель.
Події Національно-визвольної війни набули широкого міжнародного розголосу. Особливо світ сколихнув факт утворення Української гетьманської держави. Ці події європейські володарі сприйняли неоднаково. Їхнє ставлення зумовлювалося складними міждержавними відносинами, зовнішньополітичними інтересами багатьох країн, неоднозначними, часто суперечливими, подіями. Розподіл сил у тогочасній Європі визначали реформаційні та контрреформаційні рухи. У зв'язку з цим усі країни поділялися на три табори: католицький, протестантський і православний.
Отже, Українська гетьманська держава виникла й розташовувалася в регіоні, де в середині XVII ст. домінували великі держави - Річ Посполита, Московська держава, Османська імперія. Вони не були зацікавлені в існуванні самостійної й міцної Української держави - це суперечило їхнім політичним намірам щодо українських земель і порушувало рівновагу сил між державами