5. Пошуки союзників у Москві були обумовлені: а) православним віросповіданням двох народів; б) бажанням встановити козацький устрій у
московських землях; в) перевагами самодержавної форми правління в
московському царстві; г) союзом з кримським ханом,

З другої половини VII ст. до н. е. на перше місце серед держав Пелопоннесу висувається Спарта. Назву державі дало місто Спарта, що виникло в XI-X ст. до н. е. Протягом IX - першої половини VIII ст. до н. е. спартанці вели запеклу боротьбу з сусідніми племенами за панування над усією Лаконією - областю на півдні Пелопоннесу, яку зрештою підпорядкували своїй владі. Значна частина місцевого (ахейського) населення була поневолена. Ті общини, які мешкали на малородючих землях і добровільно визнали гегемонію Спарти, увійшли до складу окремої держави на правах так званих періеків. Вони вважалися особисто вільними і користувалися громадянськими правами в своїх общинах і полісах.

V самій Спарті вони почувалися людьми "другого сорту".

Таким чином, у Спарті було три основні класи: повноправні громадяни - спартіати, поневолені ілоти (населення, навернене у рабство; термін "ілоти" означав - полонені) та вільні, але не повноправні періеки.

Российское правительство стремилось распространить христианство, потому что это объединению народа, и при этом церковь подчинялась правителю. Правительство могло через церковь собирать налоги и управлять народом, при этом не вызывая у него недовольства.

Мы можем сказать, что присоединение новых народов превращению России в крупневшую евразийскую державу, потому что народы в основном объединяются территорией и культурой. Таким образом присоединяя новые народы Россия присоединяла к себе территории этих народов. Превращаясь в всё большую по территории и численности евразийскую страну.