5. Роздивіться портрет історичного діяча, визначте його особу. Підготуйте розповідь про нього за планом: 1. Коли жив; за якого часу мав найбільшу владу, унаслідок яких подій здобув її. 2. Опишіть зовнішність історичного діяча, схарактеризуйте його вдачу. Що, на вашу думку, вплинуло на формування його характеру? 3. Висловіть своє ставлення до історичного діяча (які вчинки й справи викликають захват, а які ви не мо- жете схвалити; як ви ставитеся до засобів, якими він прагнув досягти мети).
«Весна народів»: 170 років тому Європа вийшла на Майдан
24 червня 2018, 09:00
Дмитро Шурхало

На берлінських барикадах, 1848 рік
ПОДІЛИТИСЬ
59
Дивитись коментарі
У 1848 році – в Європі вирували події, які потім отримали назву «Весна народів». У багатьох європейських країнах відбувалися різного роду соціальні зрушення, революції, повстання. Про причини й наслідки цих подій Радіо Свобода поговорило з істориком, координатором проекту «Лікбез. Історичний фронт» Кирилом Галушком.

– З чого почалася «Весна народів»? Коли в Україні відбувалися революції, то, зазвичай, вони починалися несподівано. Скажімо, останній Майдан – ніби ніхто не прогнозував, що раптом так вибухне. А тоді у Європі була якась напруга? Передчувалася, що щось станеться?
– Загалом, можна було б передчувати з тієї причини, що з 1815 року – після поразки Наполеона, Віденського конгресу й утворення Священного союзу консервативних імперій, які перемогли Французьку революцію та Наполеона – законсервували ті монархічні устрої, які трималися один одного в рамках монархічної солідарності.
З поразкою революції і відновленням абсолютизму багато завоювань, здобутих українцями в революційну добу, було втрачено. Але започатковані нею перетворення були продовжені реформами 60-х pp., завдяки яким Австрія перетворилась у конституційну монархію, в умовах якої західні українці одержали змогу продовжити змагання за реалізацію своїх програмних вимог періоду "весни народів", у тому й щодо об'єднання українських земель Австрії в одну адміністративну структуру, тобто їх автономію; а крім галичан і закарпатоукраїнців, з 60-х pp. включились у цей процес також і буковинці. На ґрунті тих автономістичних засад з 90-х pp. XIX ст. прийнялась ідея відродження української державності, спроба реалізації якої відбулася в 1918-1919 pp. у формі ЗУНР та її злуки з УНР.
 toggle search input toggle main navigation
23 травня 2020, Київ 15:08
СВІТ
«Весна народів»: 170 років тому Європа вийшла на Майдан
24 червня 2018, 09:00
Дмитро Шурхало

На берлінських барикадах, 1848 рік
ПОДІЛИТИСЬ
59
Дивитись коментарі
У 1848 році – в Європі вирували події, які потім отримали назву «Весна народів». У багатьох європейських країнах відбувалися різного роду соціальні зрушення, революції, повстання. Про причини й наслідки цих подій Радіо Свобода поговорило з істориком, координатором проекту «Лікбез. Історичний фронт» Кирилом Галушком.

– З чого почалася «Весна народів»? Коли в Україні відбувалися революції, то, зазвичай, вони починалися несподівано. Скажімо, останній Майдан – ніби ніхто не прогнозував, що раптом так вибухне. А тоді у Європі була якась напруга? Передчувалася, що щось станеться?
– Загалом, можна було б передчувати з тієї причини, що з 1815 року – після поразки Наполеона, Віденського конгресу й утворення Священного союзу консервативних імперій, які перемогли Французьку революцію та Наполеона – законсервували ті монархічні устрої, які трималися один одного в рамках монархічної солідарності.
Объяснение:
З поразкою революції і відновленням абсолютизму багато завоювань, здобутих українцями в революційну добу, було втрачено. Але започатковані нею перетворення були продовжені реформами 60-х pp., завдяки яким Австрія перетворилась у конституційну монархію, в умовах якої західні українці одержали змогу продовжити змагання за реалізацію своїх програмних вимог періоду "весни народів", у тому й щодо об'єднання українських земель Австрії в одну адміністративну структуру, тобто їх автономію; а крім галичан і закарпатоукраїнців, з 60-х pp. включились у цей процес також і буковинці. На ґрунті тих автономістичних засад з 90-х pp. XIX ст. прийнялась ідея відродження української державності, спроба реалізації якої відбулася в 1918-1919 pp. у формі ЗУНР та її злуки з УНР.