5.В 49 году до н.э. Чжи Чжи пытался объединить гуннов. Для этого он отправил послов в эту страну с о В ответ правитель этого государства убил послов и выступил в поход против гуннов. - * продолжите предложение
Якби я була княгинею Київської Русі, я б найпершим чином вивчила б історію держави. Адже минуле допомагає зрозуміти теперішнє і майбутнє. Я б вивчала історію не лише своєї держави, а усього світу, щоб зрозуміти, в чому секрет їх успіху чи занепаду.
Я б видавала закони, які сприяють поліпшенню життя людей усіх верств населення.
Також би розвивала економіку країни і зміцнювала армію. Сільське господарство стояло би на першому місці, адже саме від нього залежить життя людей. Знизила б податки для людей.
Також першочерговим завдання було б розповсюдження безкоштовного навчання для дітей та дорослих. Адже освічені люди – запорука успіху країни.
Я б робила усе можливе, щоб сім’ї були міцними.
Не менш важливими законами були б закони про медицину. Я б запросила іноземних лікарів, які б навчили наших, як ефективно лікувати людей.
Я б дала завдання навчити людей заробляти гроші, щоб кожен мав на прожиття.
Ввела би жорсткий контроль над державними працівниками, щоб ні в кого не було бажання давати і брати хабарів.
Кожен працівник отримував би достойну платню за свою працю.
Створювала закони, які б гарантували захист майна, захист здоров’я, життя, особливо дітей.
Похилі люди за мого правління спокійно б доживали свій вік, не боячись, що ж вони будуть їсти, коли не зможуть працювати. Я була б чудовою княгинею Київської Русі.
1)В истории Казахстана особое место занимают XIV-XV века, когда завершался процесс сложения собственно казахской народности из различных тюркоязычных и монголоязычных этнических групп, восстанавливалась государственность на местной этнической основе. Борьба народов насильственно включенных в монгольские улусы стран и областей за самостоятельное развитие, изменения в их внутренней жизни ускорили процесс распада Золотой Орды и государства Чагатаидов, в состав которых входила территория Казахстана после установления монгольского господства. Постепенно преодолевались тяжелые экономические последствия монгольского завоевания: возрождались земледелие, городская жизнь, ремесленное производство на юге Казахстана, земледелие на юго-востоке, росло поголовье скота, восстанавливались торговые связи степныхрайонов Центрального Казахстана и Семиречья с оазисами юга Казахстана и Средней Азии. Происходили определенные сдвиги в развитии общественных отношений.
Послемонгольский период (XIV—XV вв.) характеризуется этнической консолидацией кочевого, полукочевого и оседло-земледельческого населения огромной территории Восточного Дешт-и Кыпча-ка, Семиречья и Южного Казахстана (в персо- и тюркоязычных источниках XIV—XVI вв. эта часть Казахстана называлась Туркестаном). Развитие исторического процесса по пути формирования единой народности и ее государственности протекало в трудных условиях преодоления политической раздробленности региона. Начальный этап этого сложного периода в истории Казахстана характеризуется распадом монгольских улусов — владений Чингизидов в Дешт-и Кыпчаке и Средней Азии (Мавераннахре); конечный — образованием собственно казахского государства — Казахского ханства. Эволюция форм политической жизни региона в послемонгольское время шла через обособление нескольких государств, возникших на местной этнической основе, — Ак-Орды, Могулистана, Ханства Абулхай-ра (Государства кочевых узбеков), Ногайской Орды. Следует отметить, что сохранявшаяся государственная разобщенность населения Казахстана в XIV—первой по
Якби я була княгинею Київської Русі, я б найпершим чином вивчила б історію держави. Адже минуле допомагає зрозуміти теперішнє і майбутнє. Я б вивчала історію не лише своєї держави, а усього світу, щоб зрозуміти, в чому секрет їх успіху чи занепаду.
Я б видавала закони, які сприяють поліпшенню життя людей усіх верств населення.
Також би розвивала економіку країни і зміцнювала армію. Сільське господарство стояло би на першому місці, адже саме від нього залежить життя людей. Знизила б податки для людей.
Також першочерговим завдання було б розповсюдження безкоштовного навчання для дітей та дорослих. Адже освічені люди – запорука успіху країни.
Я б робила усе можливе, щоб сім’ї були міцними.
Не менш важливими законами були б закони про медицину. Я б запросила іноземних лікарів, які б навчили наших, як ефективно лікувати людей.
Я б дала завдання навчити людей заробляти гроші, щоб кожен мав на прожиття.
Ввела би жорсткий контроль над державними працівниками, щоб ні в кого не було бажання давати і брати хабарів.
Кожен працівник отримував би достойну платню за свою працю.
Створювала закони, які б гарантували захист майна, захист здоров’я, життя, особливо дітей.
Похилі люди за мого правління спокійно б доживали свій вік, не боячись, що ж вони будуть їсти, коли не зможуть працювати. Я була б чудовою княгинею Київської Русі.
1)В истории Казахстана особое место занимают XIV-XV века, когда завершался процесс сложения собственно казахской народности из различных тюркоязычных и монголоязычных этнических групп, восстанавливалась государственность на местной этнической основе. Борьба народов насильственно включенных в монгольские улусы стран и областей за самостоятельное развитие, изменения в их внутренней жизни ускорили процесс распада Золотой Орды и государства Чагатаидов, в состав которых входила территория Казахстана после установления монгольского господства. Постепенно преодолевались тяжелые экономические последствия монгольского завоевания: возрождались земледелие, городская жизнь, ремесленное производство на юге Казахстана, земледелие на юго-востоке, росло поголовье скота, восстанавливались торговые связи степныхрайонов Центрального Казахстана и Семиречья с оазисами юга Казахстана и Средней Азии. Происходили определенные сдвиги в развитии общественных отношений.
Послемонгольский период (XIV—XV вв.) характеризуется этнической консолидацией кочевого, полукочевого и оседло-земледельческого населения огромной территории Восточного Дешт-и Кыпча-ка, Семиречья и Южного Казахстана (в персо- и тюркоязычных источниках XIV—XVI вв. эта часть Казахстана называлась Туркестаном). Развитие исторического процесса по пути формирования единой народности и ее государственности протекало в трудных условиях преодоления политической раздробленности региона. Начальный этап этого сложного периода в истории Казахстана характеризуется распадом монгольских улусов — владений Чингизидов в Дешт-и Кыпчаке и Средней Азии (Мавераннахре); конечный — образованием собственно казахского государства — Казахского ханства. Эволюция форм политической жизни региона в послемонгольское время шла через обособление нескольких государств, возникших на местной этнической основе, — Ак-Орды, Могулистана, Ханства Абулхай-ра (Государства кочевых узбеков), Ногайской Орды. Следует отметить, что сохранявшаяся государственная разобщенность населения Казахстана в XIV—первой по