Важнейшая реформа касалась реорганизации армии, которая была разделена на тысячи, сотни и десятки. Таким образом совершенствовались управляемость и дисциплина, а главное — искоренялся родовой принцип организации войск. Теперь продвижение по службе определялось личными и преданностью хану, а не близостью к родовой аристократии.
Темуджин также извлёк уроки из недавней войны, когда ему удалось практически беспрепятственно захватить неохраняемую ставку Ван-хана. Был создан специальный корпус кешиктенов, своего рода личной гвардии хана, который делился на две части: тургаудов — дневную стражу, и кебтеулов — ночную (соответственно 70 и 80 человек).
Кроме того, было организовано элитное подразделение из тысячи багатуров — лучших воинов, которые получали это почётное звание за боевые заслуги.
Разгром найманов и меркитов и казнь Джамухи осенью 1205 года подвели черту под долгой степной войной. У Темуджина не осталось соперников в восточной части Великой степи, монголы были готовы появиться на арене мировой истории.
В марте 1206 года недалеко от истоков реки Онон собрался курултай, где Темуджин был избран великим ханом и провозглашалось создание Великого монгольского государства. Принцип деления распространялся не только на армию, но и на весь народ. Тысячей, сотней и десятком называлось теперь такое количество населения, которое должно было выставить соответствующее число воинов. «Пусть записывают в Синюю роспись „Коко Дефтер-Бичик“, связывая затем в книги, росписи по разверстанию на части всеязычных подданных»[10]. Всё устройство государства подчинялось главной цели — войне.
Что касается новшеств непосредственно в армии, то здесь выделялась ещё более крупная войсковая единица — тумен (десять тысяч). Личная гвардия хана увеличивалась до размеров тумена, в неё включалась тысяча багатуров. Рядовой кешиктен по рангу был выше любого командира обычного войскового подразделения, включая тысячника.
ОтвЯрослав Мудрий ввійшов в історію не тільки як великий державний діяч. Він показав себе і як людина, що зуміла перебороти самого себе. Не володіючи фізичною силою, будучи кульгавим, Ярослав був хоробрим воїном і хоробро вів військо в бій. Народившись ще в язичницькій родині, він став дійсним християнином. Великий князь у той же час показав себе людиною винятково різнобічною.
Ярослав залишився в історії як великий містобудівник. При ньому в Києві був побудований нове "Місто Ярослава" і Київ набагато розширив свої межі. Були споруджені численні церкви. У той час у Києві нараховувалося близько 400 церков. На честь перемоги над ворогами Ярослав вибудував так звані "Золоті ворота", що вражали іноземців своєю пишнотою. Його будівельний розмах виходив далеко за межі руської столиці. Він заснував міста на Волзі і берегах Балтики, на південних кордонах Русі.
Ярослав був ревним поборником створення, відкриття шкіл, розвитку грамотності. При ньому були створені перші бібліотеки, одержала визнання і підтримку перекладацька діяльність. Багато книг древніх авторів, творів візантійських батьків церкви й істориків були переведені на слов'янську мов .Час Ярослава - час внутрішньої стабілізації, що сприяла зростанню міжнародного авторитету Русі.
+
Своїми діяннями цей князь заслужив у нащадків прізвисько Мудрий. Помер він у 1054 році в Вишгороді. Похований у збереженій до нашого часу мармуровій труні в церкві Святої Софії в м. Києві. Після смерті Ярослава Мудрого землі давньоруської держави були поділені між пʼятьма його синами Ізяславом, Святославом, Всеволодом, Ігорем, Вячеславом.
Важнейшая реформа касалась реорганизации армии, которая была разделена на тысячи, сотни и десятки. Таким образом совершенствовались управляемость и дисциплина, а главное — искоренялся родовой принцип организации войск. Теперь продвижение по службе определялось личными и преданностью хану, а не близостью к родовой аристократии.
Темуджин также извлёк уроки из недавней войны, когда ему удалось практически беспрепятственно захватить неохраняемую ставку Ван-хана. Был создан специальный корпус кешиктенов, своего рода личной гвардии хана, который делился на две части: тургаудов — дневную стражу, и кебтеулов — ночную (соответственно 70 и 80 человек).
Кроме того, было организовано элитное подразделение из тысячи багатуров — лучших воинов, которые получали это почётное звание за боевые заслуги.
Разгром найманов и меркитов и казнь Джамухи осенью 1205 года подвели черту под долгой степной войной. У Темуджина не осталось соперников в восточной части Великой степи, монголы были готовы появиться на арене мировой истории.
В марте 1206 года недалеко от истоков реки Онон собрался курултай, где Темуджин был избран великим ханом и провозглашалось создание Великого монгольского государства. Принцип деления распространялся не только на армию, но и на весь народ. Тысячей, сотней и десятком называлось теперь такое количество населения, которое должно было выставить соответствующее число воинов. «Пусть записывают в Синюю роспись „Коко Дефтер-Бичик“, связывая затем в книги, росписи по разверстанию на части всеязычных подданных»[10]. Всё устройство государства подчинялось главной цели — войне.
Что касается новшеств непосредственно в армии, то здесь выделялась ещё более крупная войсковая единица — тумен (десять тысяч). Личная гвардия хана увеличивалась до размеров тумена, в неё включалась тысяча багатуров. Рядовой кешиктен по рангу был выше любого командира обычного войскового подразделения, включая тысячника.
ОтвЯрослав Мудрий ввійшов в історію не тільки як великий державний діяч. Він показав себе і як людина, що зуміла перебороти самого себе. Не володіючи фізичною силою, будучи кульгавим, Ярослав був хоробрим воїном і хоробро вів військо в бій. Народившись ще в язичницькій родині, він став дійсним християнином. Великий князь у той же час показав себе людиною винятково різнобічною.
Ярослав залишився в історії як великий містобудівник. При ньому в Києві був побудований нове "Місто Ярослава" і Київ набагато розширив свої межі. Були споруджені численні церкви. У той час у Києві нараховувалося близько 400 церков. На честь перемоги над ворогами Ярослав вибудував так звані "Золоті ворота", що вражали іноземців своєю пишнотою. Його будівельний розмах виходив далеко за межі руської столиці. Він заснував міста на Волзі і берегах Балтики, на південних кордонах Русі.
Ярослав був ревним поборником створення, відкриття шкіл, розвитку грамотності. При ньому були створені перші бібліотеки, одержала визнання і підтримку перекладацька діяльність. Багато книг древніх авторів, творів візантійських батьків церкви й істориків були переведені на слов'янську мов .Час Ярослава - час внутрішньої стабілізації, що сприяла зростанню міжнародного авторитету Русі.
+
Своїми діяннями цей князь заслужив у нащадків прізвисько Мудрий. Помер він у 1054 році в Вишгороді. Похований у збереженій до нашого часу мармуровій труні в церкві Святої Софії в м. Києві. Після смерті Ярослава Мудрого землі давньоруської держави були поділені між пʼятьма його синами Ізяславом, Святославом, Всеволодом, Ігорем, Вячеславом.
Объяснение: