6. Аналізуючи внесок Михайла Драгоманова в українське національне відродження, видатний його сучасник, за молодих років послідовник і учень, а згодом суворий
Іван Франко писав: «В особі Драгоманова побачили ми, побачила Європа перший раз новий тип - свідомого свропейця не менш свідомого українця». Прокоментуйте твердження Івана Франка. Чому Михайла Драгоманова називають чи не
першим подвижником українського громадсько-політичного руху, першим неофіційним послом української справи в Європі?
Осада Константинополя крестоносцами (1204). Миниатюра из «Хроники императоров» Давида Обера. 1470-е годы
[показать]⛭
Четвёртый крестовый поход
Четвёртый кресто́вый похо́д — крестовый поход в 1202—1204 годах. В конце XII века за организацию нового похода на Восток взялся папа Иннокентий III.
Сначала крестоносцы намеревались направиться через море в Египет. Они наняли корабли у «Королевы морей» — Венеции, собравшись на одном из её островов. Венецианский правитель (в то время именуемый дожем) Энрико Дандоло потребовал за перевозку огромную сумму — 85 тысяч марок (более 20 тонн) серебром. Крестоносцы не могли собрать такую сумму. Венеция в это время вела ожесточённую борьбу с Византийской империей за первенство в торговле с восточными странами. Венецианские купцы давно мечтали нанести византийцам удар, от которого те не смогли бы оправиться. Они решили использовать для этого военные силы крестоносцев. Правитель Венеции уговорил рыцарей вмешаться во внутренние дела Византии, где в это время шла острая борьба за императорский престол.
В 1204 году «освободители Гроба Господня (место, где был погребён Иисус Христос)» штурмом овладели византийской столицей. Ворвавшись в христианский Константинополь, они стали грабить и разрушать дворцы и храмы, дома и склады. В огне пожаров погибли хранилища древних рукописей, ценнейшие произведения искусства. Крестоносцы разграбили храм Святой Софии. Пришедшие с крестоносцами священнослужители вывезли в европейские церкви и монастыри множество реликвий. Погибли и многие христиане-горожане.
Разграбив богатейший и крупнейший город Европы, рыцари не пошли на Иерусалим, а обосновались на территории Византии. Они создали государство со столицей в Константинополе — Латинскую империю. Более 50 лет шла борьба против завоевателей. В 1261 году Латинская империя пала. Византия была восстановлена, но она уже никогда не смогла достичь прежнего могущества.
Объяснение:
немного переделай от имени и все
Безпосередніх військових та політичних наслідків Марафонська битва не мала. Перси, незважаючи на втрати, яких вони зазнали у Марафонській долині, та загальну невдачу того походу, не вважали себе переможеними і готувалися до повномасштабної війни проти Греції. Єдиний висновок, який зробило перське командування з тої (незначної, на їхній погляд) події, була необхідність мати кінноту для бою проти фаланги.
У той самий час моральний вплив перемоги під Марафоном на все грецьке суспільство був дуже значним. Вперше були продемонстровані перевага грецької зброї та грецького військового мистецтва над перськими. Елліни упевнились у можливості опору перській агресії, незважаючи на значну численну перевагу персів. Ця впевненість зіграла важливу роль у подальших подіях.
У південній частині Марафонської рівнини, за 800 м від моря, і нині піднімається пагорб Соро — братська могила афінян, що загинули у битві. Всі їх імена були накреслені на 10 надгробних плитах, за числом 10 аттичних філ. Недалеко звідти розташовані ще дві менші могили: одна — платейців, інша — рабів, що також брали участь у битві. На північ від великого пагорба знаходиться мармурова руїна Піргос — гробниця Мільтіада, або, так званий, трофей битви.