6. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому
їхнє історичне значення?
«Після тривалого очікування наближається радісний день, з якого починається і в нас регу
лярний рух на залізниці ім. Карла Людвіга. Вона безпосередньо з'єднає Львів з цілою мереже
Європейських залізниць. За до залізничних шляхів Східна Галичина поєднаєть
З цивілізованою Європою... Столиця краю, як і взагалі Галичина, відтепер матимуть допуск
до збільшення активності промислу і полегшеної торгівлі» («Gazeta Lwowska»).
«Василь Нагірний, львівський архітектор, та о. Євген Дудкевич, настоятель парафії в Рудні під
Львовом, – ініціюють заснування першої руської торговельної установи під назвою "Народна
Торгівля", товариства, зареєстрованого з обмеженою порукою у Львові. Початок її діяльності
був надзвичайно складний, бо недовіра нашого суспільства до будь-якої економічної праці
після зруйнування обох селянських банків на той час сильно закоренилась. Труднощі стано-
вив також набір відповідних людей...» (К. Левицький)
«У 1894 р. в Перемишлі засновано перше наше товариство взаємного кредиту"Віра" на підставі
статуту, що його уклав Теофіл Кормош. Створювати власні економічні установи може лише на
род, який має національну самосвідомість, а дійти до національної свободи може лише народ
економічно незалежний, а значить, заможний» (К.Левицький очень нужен ответ!!♥️
ответ:В историю князь Витовт (Витаутас Кейстутович) вошел как талантли-
вый государственный деятель и полководец, чья политика была направлена на
усиление самостоятельности Великого княжества Литовского, которое в пе-
риод его правления достигло наивысшей политической силы и международ-
ного авторитета. В современной белорусской историографии правление
Витовта оценивается исключительно положительно. Осуществляемые под
его руководством династические браки, ликвидация княжеских междоусо-
биц и угрозы агрессии со стороны соседних государств, реформы, привиле-
гии городам и мещанам привели к стабильности в государстве, «при Витовте
Беларусь легче вздохнула»2. Существенно, что в периодизации белорусской
истории белорусский историк и писатель В. Ластовский выделил смерть Ви-
товта 27 октября 1430 года как знаковое событие, указывая, что с этого вре-
мени отдельная история Беларуси заканчивается3.
Имя Витовта входит в поле белорусской национальной идеи, что подтвер-
ждается и современными социолингвистическими исследованиями: как ключе-
вое его назвали 17 % студентов-филологов в результате опроса, проведенного в
1994 году в Белгосуниверситете. По данным эксперимента Молодого Фронта
1998 года среди населения г. Минска, на вопрос «Кому вы бы поставили памят-
ник на площади Независимости?» 6.1 % (7-я позиция) ответили Витовту4.
Объяснение: