6. Сделайте записи в тетради об историческом значении и характере восстания, сделайте выводы.
Работа с таблицей:
Заполните в таблице ход национально-освободительного движения в казах-
ской степи.

Годы, местность,
причины

Повод, особенности

Причины поражения,
значение​

1. Принимая титул царя, Иван IV поднимал свой статус, как на территории Российского гос-ва, так и в Европе.
2. В XIV веке на территории Российского гос-ва было установлено татаро-монгольское иго. А вообще начался рост феодального землевладения. Однако большинство бояр и церковь быль ЗА объединение Руси, т.к. это бы сбросу татарского ига.
3. Иван Грозный создал Избранную раду, которая не была официальным государственным органом. В 1549 году созвал первый Земский собор. Проведена военная реформа. 1550 год - Иван ввел Судебник. 1551 год - Стоглавый собор. 1556 год - реформа местного самоуправления. 1552 год - взятие Казани. 1557 год - присоединены Ногайская Орда, Астраханское ханство, Башкирия, Кабарда. 1581 год - начало завоевания Сибири, поход Ермака. Ливонская война - отрицательный итог, т.е. поражение.
И, опричнина, конечно. Два последних (война и опричнина) - отрицательно, все остальное нормально.

Идатний німецький філософ-екзістенціаліст, Карл Ясперс (1883-1969) у своїй праці "Витоки історії та її мета” запропонував своєрідну концепцію історичного розвитку людства. Historia est magistra vitae. Цей відомий вислів чудово розкриває мету написання Карлом Ясперсом його фундаментального дослідження. Твір присвячений висвітленню цілісної концепції світової історії, запропонованої самим філософом, але ж, як пише він "лише історія людства може дати масштаб для осмислення сучасності”. Саме тому, після короткого, але грунтовного огляду загальних історичних процесів Ясперс звертається до аналізу сучасної ситуації, а також робить спробу звернутися до майбутнього людства. Підсумовує твір розділ , що розкриває питання цілей і призначення історії, її значення та властивостей. Частина перша "Світова історія” Тут Ясперс викладає свої погляди на загальні закономірності, що характеризували розвиток людства протягом тих 5 тисяч років, що охоплюються поняттям історія (тобто щодо яких ми маємо письмові свідчення). Цей часовий проміжок, на думку філософа - лише коротка мить між невідомими витоками і так само невідомим минулим. Тим не менш, його можна структуризувати, виділити в ньому певні етапи, а також тенденції розвитку, на основі яких можна буде виробити гіпотези щодо майбутнього людської цивілізації. Ясперс виділяє чотири найважливіші етапи, на кожному з яких людина починала рух уперед від нової основи. Насамперед, це доісторія, або "прометеївська доба” - період, коли людина стає людиною; наступною сходинкою є епоха великих культур давнини, епоха, коли власне і розпочинається історія; найважливіше значення має третій етап - так званий осьовий час, роль якого - у формуванні людини сучасного типу, "одухотвореної людини”; нарешті, останній етап, який триває і досі, розпочався близько 1500р. - це науково-технічна епоха, особливість якої ще й в тому, що саме звідси розпочинається власне світова історія, історія людства в цілому, а не окремих держав. З іншого боку, в історії людства виділяються два "дихання”. Перше розпочинається з появою Homo Sapiens і триває до завершення осьового часу, а друге дихання людства пов'язане з науково-технічною епохою (яка, за концепцією Ясперса, є віддаленою аналогією "прометеївської епохи”, епохою відкриття нових можливостей), і, напевне, попереду нас очікує другий осьовий час і нові зміни у сутності людини, перехід її на якісно новий рівень. Отже, розглянемо 4 основні етапи історії послідовно.