6-тапсырма. Ақиқат жөнінде төменде берілген қанатты сөздердегі негізгі ойды анықтап, бүгінгі өмірмен байланыстырып, өз ойларыңды түйіндеңдер.
Әл-Фараби: «Шын білім... әрдайым ақиқат, анық болатын білім».
Махатма Ганди: «Адам бойындағы асыл қасиеттерді дамыту үшін алдымен
батылдық керек. Батылдық болмаса, а қалайша ақиқат іздейді, қалайша
махаббатты қорғайды»?
Гераклит: «Ақиқат жол-жөнекей жұлып ала салатын гүл емес, ол ұзақ жолдың
түпкі мақсаты».
Шәкәрім: «Ақиқатты көрем десең,
Бас көзімен қарама.
Жүрегіңнің аш көзін,
Жанның сырын арала».
Әл-Фараби: «Ғылым үйренем деген адамның ақыл-ойы айкын, ерік-жігері,
плек-мақсаты ақиқат пен әділдік үшін талап жолында болуы шарт».
Відповідь:Придушивши повстання у 493 до н. е., перська армія під командуванням полководця Мардонія навесні 492 переправилася через Геллеспонт для завоювання Греції, але після загибелі флоту (близько 300 кораблів) під час бурі поблизу Афона змушена була повернутися назад, обмежившись окупацією Фракії.
Навесні 490 до н. е. перська армія під командуванням полководців Датіса й Артаферна направилася морським шляхом через острова Родос, Наксос і Делос до Евбеї і, захопивши її, висадилася на марафонській рівнині, де відбулася знаменита битва під Марафоном (490 до н. е.), в якій афіняни та платейці під командуванням Мільтіада одержали вагому перемогу над персами.
Протягом 10-річного перепочинку в Афінах з ініціативи вождя демократичного угруповання Фемістокла був створений великий флот. Напередодні перського походу у Коринфі відбувся Істмійський конгрес, де 30 грецьких держав уклали союз. Новий похід персів у 480 до н. е. очолював цар Ксеркс. Перське військо прорвалося через гірський прохід Термопіли, який захищали греки під командуванням спартанського царя Леоніда, спустошили Беотію, Аттику та зруйнували Афіни.
Однак у тому ж році перський флот зазнав тяжкої поразки біля острова Саламін. 479 до н. е. при Платеях було розгромлено сухопутне військо персів. У цей же час перський флот зазнав поразки біля мису Мікале. Ці перемоги по суті справи вирішили підсумок греко-перських воєн: перси змушені були очистити територію Греції, а греки перенесли військові дії в район Егейського моря та в Малу Азію.
У 470-х роках до н. е. Союзна грецька армія під командуванням афінського полководця Кімона, одержала кілька перемог, захопила узбережжя Фракії, ряд островів Егейського моря та Візантії й у 469 до н. е. завдала нищівної поразки персам у битві при гирлі р. Еврімедонт.
Проте військові дії з тривалими перервами продовжувалися до 449 до н. е., коли в битві біля м. Саламіні (на Кіпрі) греки одержали велику перемогу. Після цього з Персією був укладений, так званий, Каллієвий мир (названий за іменем афінського уповноваженого), за яким Персія позбавлялась своїх володінь в Егейському морі, Геллеспонті та Босфорі й визнавала за полісами Малої Азії політичну незалежність.
Объяснение:
усуратонкачи
1.
Расцвет государства усуней приходится на 45-14 года до н. э. Государственный строй. Во главе государства стоял правитель, носивший титул «куньбек» («гуньмо») – великий правитель, передававший престол по наследству.
2.Основными видами керамики были: чаши, миски, грушевидные кувшины, котлы с каменными ручками. Усуни умели ткать, прясть и обрабатывать шкуры, занимались резьбой по кости и камню.
3.Столица усуней Чугу-чэн (Кызыл Ангар, город Красной долины)
4.ок. 630 000
5.Глава общества усуней носил титул гуньмо (великий гуньми), а его родичи именовались далу.