1) Творцы искусства «северного Возрождения» считали итальянских мастеров своими «учителями», ориентировались на философию гуманистов, воспринимали их художественные открытия и творчески их «перерабатывали».
2) Дюрер многому учился у Рафаэля, старался постичь секреты живописного мастерства великого итальянца, который, в свою очередь, поощрял Дюрера и поддерживал его в творческих поисках.
3) Рафаэля могла поразить удивительная техника создания гравюр немецкого мастера, выполненных с необыкновенной тщательностью и тонкостью, а также живописные достоинства портрета передавать не только внешнее портретное сходство, но и внутренний мир героя, а также эксперименты с техникой живописи (роспись ткани гуашью).
Руїна — період в історії України, який розпочався після смерті Б. Хмельницького і характеризується боротьбою за владу між представниками козацької верхівки, поділом України та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Туреччини).
Причини Руїни
Зовнішні:
• несприятливі міжнародні умови, прагнення сусідніх держав загарбати Україну;
• втручання інших держав у протистояння козацьких угрупувань у боротьбі за гетьманську булаву;
• Україна стала ареною боротьби геополітичних інтересів Московської держави, Туреччини, Кримського ханства, Речі Посполитої.
Внутрішні:
• відсутність загальнонаціонального лідера, який міг би продовжити справу Б. Хмельницького після його смерті;
• соціальна неоднорідність українського народу, його небажання коритися шляхетсько-старшинській верхівці;
• розкол серед правлячої верстви українського суспільства (козацької старшини) з питань внутрішньої і зовнішньої політики (щоб зберегти свої привілеї та ввести кріпацтво, частина української шляхти орієнтувалася на до Московії, інша — Речі Посполитої);
• прагнення старшинської верхівки до власного збагачення, їхня боротьба за владу;
• егоїстичність козацької старшини, її нездатність поставити державні інтереси вище вузькокланових та особистих;
• посилення протиборства між різними станами українського населення;
• слабкість гетьманської влади, не здатної консолідувати народ на основі розбудови української державності;
• поглиблення розбіжностей між прихильниками різних зовнішньополітичних орієнтацій, між лівобережними та правобережними полками.
Різні думки й погляди про періоди й хронологічні рамки Руїни
• Одні дослідники вказують, що Руїна охопила тільки Лівобережну Україну в часи правління трьох гетьманів — І. Брюховецького, Д. Многогрішного та І. Самойловича, які орієнтувалися на Московську державу (1663-1687 рр.).
• Другі — що Руїна охопила Правобережжя, яке стало об’єктом загарбницьких зазіхань із боку Речі Посполитої, Османської імперії та Кримського ханства внаслідок внутрішньої міжусобної боротьби (60-80-і рр. XVII ст.).
Объяснение:
1) Творцы искусства «северного Возрождения» считали итальянских мастеров своими «учителями», ориентировались на философию гуманистов, воспринимали их художественные открытия и творчески их «перерабатывали».
2) Дюрер многому учился у Рафаэля, старался постичь секреты живописного мастерства великого итальянца, который, в свою очередь, поощрял Дюрера и поддерживал его в творческих поисках.
3) Рафаэля могла поразить удивительная техника создания гравюр немецкого мастера, выполненных с необыкновенной тщательностью и тонкостью, а также живописные достоинства портрета передавать не только внешнее портретное сходство, но и внутренний мир героя, а также эксперименты с техникой живописи (роспись ткани гуашью).
Руїна — період в історії України, який розпочався після смерті Б. Хмельницького і характеризується боротьбою за владу між представниками козацької верхівки, поділом України та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Туреччини).
Причини Руїни
Зовнішні:
• несприятливі міжнародні умови, прагнення сусідніх держав загарбати Україну;
• втручання інших держав у протистояння козацьких угрупувань у боротьбі за гетьманську булаву;
• Україна стала ареною боротьби геополітичних інтересів Московської держави, Туреччини, Кримського ханства, Речі Посполитої.
Внутрішні:
• відсутність загальнонаціонального лідера, який міг би продовжити справу Б. Хмельницького після його смерті;
• соціальна неоднорідність українського народу, його небажання коритися шляхетсько-старшинській верхівці;
• розкол серед правлячої верстви українського суспільства (козацької старшини) з питань внутрішньої і зовнішньої політики (щоб зберегти свої привілеї та ввести кріпацтво, частина української шляхти орієнтувалася на до Московії, інша — Речі Посполитої);
• прагнення старшинської верхівки до власного збагачення, їхня боротьба за владу;
• егоїстичність козацької старшини, її нездатність поставити державні інтереси вище вузькокланових та особистих;
• посилення протиборства між різними станами українського населення;
• слабкість гетьманської влади, не здатної консолідувати народ на основі розбудови української державності;
• поглиблення розбіжностей між прихильниками різних зовнішньополітичних орієнтацій, між лівобережними та правобережними полками.
Різні думки й погляди про періоди й хронологічні рамки Руїни
• Одні дослідники вказують, що Руїна охопила тільки Лівобережну Україну в часи правління трьох гетьманів — І. Брюховецького, Д. Многогрішного та І. Самойловича, які орієнтувалися на Московську державу (1663-1687 рр.).
• Другі — що Руїна охопила Правобережжя, яке стало об’єктом загарбницьких зазіхань із боку Речі Посполитої, Османської імперії та Кримського ханства внаслідок внутрішньої міжусобної боротьби (60-80-і рр. XVII ст.).