7 клас. Історія України Практичне заняття «Етнічний склад населення України. Повсякденне життя населення України в XIV—XV ст.»
ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Аналіз соціальної структури суспільства
СТАНОВИЙ ПОДІЛ СУСПІЛЬСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У XIV—XV СТ.
Стани
Особливості становища
Привілейований стан
Шляхта
Князі
Найзаможніша частина шляхти, титулована знать, до якої належали нащадки удільних князів. Серед них виділялися:
• «княжата головні» — не підлягали місцевій адміністрації, входили до великокнязівської ради і виступали у військові походи зі своїми загонами під родовими гербами;
• «княжата-повітовники» — підпорядковувалися місцевій адміністрації, не входили до великокнязівської ради і виступали у військові походи у складі повітового ополчення
Пани
Заможна шляхта, яка не мала князівських титулів, але відрізнялася давністю роду, спадковим землеволодінням і певними привілеями. Найбагатші пани разом із князями становили групу магнатів — найбільших землевласників
Зем'яни
Середня військово-службова шляхта, залежна від князів і панів, яка здобула шляхетство і право спадкового землеволодіння за військову (боярську) службу; виконували особисту кінну службу з певною кількістю озброєних вершників
Бояри
Дрібні шляхтичі-службовці, що виконували різноманітні доручення, та «панцирні слуги», які особисто відбували військову службу: походили від селян-слуг. Володіли землями за умови виконання своєї служби
Духовенство
Церковні люди
Окремий стан українського суспільства, що становив майже десяту частину населення. Духовенство не підлягало світському суду, у разі потреби його справи розглядалися в спеціальному суді єпископа. Поділялося на верхівку (митрополит, єпископи, архієпископи та ін.) і рядових священнослужителів
Непривілейований стан
Міщани
Патриціат
Найзаможніша частина населення міст, яка складалася з найбагатших і впливових купців і ремісників-майстрів
Бюргерства
Середня за рівнем своєї заможності частина міського населення, до якої належали цехові майстри і більшість купецтва
Плебс
Міське поспільство, що становило основу соціальної піраміди міста і складалося з дрібних ремісників і торгівців
Непривілейований стан
Селяни
Слуги
Особисто вільні селяни, які перебували на службі, отримуючи за це земельні наділи і звільняючись від інших повинностей
Данники
Особисто вільні та економічно незалежні селяни, які сплачували державі данину (чинш) натурою або грошима
Тяглі
Селяни, які не мали власної землі й вели господарство на земельних ділянках, що належали державі або землевласникам; за користування землею вони були забов'язані виконувати відробіткову повинність зі своїм тяглом (робочою худобою). Були як особисто вільними, так і прикріпленими до своїх наділів
1. Які висновки можна зробити, проаналізувавши таблицю?
2. Що нового з’явилось у соціальній структурі порівняно з періодом Київської держави?
Самостійна робота з підручником
Запитання і завдання
1. Які етноси проживали на українських землях в XIV—XV ст.?
2. Якими були історичні передумови їх розселення в Україні?
3. За картою атласу визначте, у складі яких держав опинились етнічні українські землі на кінець XV ст.
Перегляд кращих презентацій, підготовлених за одним із пунктів
Висновок
ответ:Аналізуючи таблицю, можна зробити наступні висновки:
1.У XIV-XV століття на українських землях існувала виражена станова іерархія, яка визначала соціальний статус та привілеї різних верств населення.
2.Привілейованими станами були шляхта (включаючи князів, панів, зем'ян) та духовенство. Вони мали особливі привілеї, володіли землею та мали вплив на прийняття рішень у суспільстві.
3.Міщани складали найзаможнішу частину населення міст, а плебс і селяни становили непривілейований стан. Ця соціальна група мала менше привілеїв та доступу до влади.
4. Українські землі у XIV-XV століття були поділені між різними державами, що вплинуло на соціальну структуру та становий поділ населення.
У порівнянні з періодом Київської держави, в соціальній структурі з'явилися нові стани, такі як пани та бояри. Це були заможні шляхтичі, які мали свої привілеї та земельні володіння, але не мали князівських титулів. Також, утворився окремий стан духовенства, який мав свої особливості та привілеї.
В результаті, варто зазначити, що соціальна структура українського суспільства у XIV-XV століття була дуже розшарованою і базувалася на привілеях та земельному володінні різних верств населення.
Объяснение: