7. порівняйте б правління ашоки та цінь ши хуан-ді. 1) якою була мета їх правління? 2) якими засобами ці правителі намагалися її досягти? 3) чи досяг кожен із правителів своєї мети? чому?
Основну раціону становив хліб з ячменю, полби або пшениці. Були відомі два сорти ячменю: шести- і дворядний. Шестирядний ячмінь мав більше поширення і вживання. З нього випікалися основні сорти хліба. За часів Раннього царства єгиптяни з Передньої Азії запозичили голозерну пшеницю. Проте цей вид пшениці, більш вимогливий і виснажує ґрунт, до греко-римського періоду не набув великого поширення в Єгипті.
Існувало безліч різновидів хлібів і булочок, що відрізнялися борошном (ячмінне — «іт», пшеничне — «сут», з полби — «бедет»), формою, ступенем пропеченості, додатками у тісто (мед, молоко, фрукти, яйця, жир, масло). Відомо до 20 слів, які застосовувались в епоху Давнього царства для позначення різних видів хлібобулочних виробів. Доволі популярними були гостроверхий, округлий, ячмінний, свіжий, маленька кругла паляниця, пиріг-шенес.
Овочі
У раціоні стародавніх єгиптян були присутні горох, лілії, селера, боби, сочевиця, квасоля і нут, редис, огірки, бульба редьки, у великих кількостях вирощувався салат-латук. Особливо виділялися з інших продуктів цибуля і цибуля-порей, цінувався так само й часник. Капуста також була відома стародавнім єгиптянам. Вони вважали її хорошим засобом проти сп'яніння і всяку обід починали з вареної капусти. На фресках давніх єгиптян між дарами, які приносилися в жертву богам, представлена спаржа яскраво-зеленого кольору.
Були поширені гарбузи, персики, яблука, дині й кавуни. Влітку до раціону додавалися виноград та родзинки, цитрусові, гранати («inhmn»), фіги, фініки, зізіфуси, персея і плоди сикомора.
З часів гіксосів вирощувалися гранатові, оливкові дерева та яблуні, вживалися їхні плоди. Були відомі, але рідкісні й доступні небагатьом кокосові горіхи. Вживалися також плоди мімози, баланітеса єгипетського і деяких інших дотепер не з'ясованих дерев. Бідняки жували бульби осоки, серцевину стебел папірусу і кореневища деяких інших водяних рослин.
Давні єгиптяни користувалися рослинною олією, яку виготовляли з насіння редьки, кунжуту, салату, баланітес, красильного сафлору, маслянистої моринги. Також з Фінікії та Сирії ввозили оливкову олію.
З висушених та подрібнених бульб чуфи, яку змішували з медом, робилися десерти. У гробниці візира Рехмира часів фараона Аменхотепа II виявлено сцену, де зображені етапи для виготовлення конічного торту, зроблений з коріння очерету з додаванням горіхів та осоки.
Молочні продукти
Були відомі молочні продукти — вершки, масло, сир. Тваринний жир використовувався для приготування їжі та зберігання.
М'ясо і риба
Єгиптяни Давнього царства переваги надавали дичині, яку впольовували. Це насамперед були газелі та антилопи. За часів Пізнього царств єгиптяни їли рибу в'ялену на сонці або засолену рибу, найбільше цінувалися кефаль, барабулька та ботарга. З птахів вживали в їжу в солоному вигляді перепілок, качок, голубів, лебідів і дрібних пташок. Птицю та рибу, окрім священних, їли також смаженими або вареними.
В період Нового царства найчастіше вживають биків. До цього часу втрачає значення таке джерело м'яса, газелі, антилопи. Немає надійних свідчень вживання єгиптянами в їжу козлятини або баранини, хоча цих тварин розводили навіть у Верхньому Єгипті. Свиней, хоча і розводили, в їжу вживати було заборонено, оскільки свиня вважалася твариною злого бога Сета. Незважаючи на те, що крокодил і бегемот вважалися священними тваринами, в деяких регіонах вони все ж вживалися в їжу, зокрема біля острова Елефантіна.
Вживання їжі
Давні єгиптяни їли, сидячи за одним або по двоє за маленьким столиком, заставленим стравами з м'ясом, птицею, овочами, фруктами, можливо розкладеними на скибки конічних хлібів. Діти сідали на подушках або прямо на підлозі, на циновці. Заможні люди користувалися тарілками, миски, чаші, кухлі, виделки, ножі та ложки. Втім зазвичай давні єгиптяни їли руками.
Чоловіку подавали їжу відразу після вмивання. Він отримував хліб, пиво, шматок м'яса, вирізку і пиріг. Його дружина снідала, поки її чесали або відразу після закінчення туалету. На фіванському розписі служниця подає кубок своїй пані, коли вона ще тримає в руці люстерко. Поруч з нею столик з кошиком з пальмового листя і двома вазами.
Обід складався з м'яса, птиці, овочів і фруктів по сезону, хліба і пиріжків і, зрозуміло пива в достатку. Не всі давні єгиптяни, навіть заможні їли м'ясо кожен день. Це робили лише фараони, члени їхньої родини, аристократи, заможні жерці. Також вживання великої частки м'яса відбувалося з якоїсь значної події. Крім того, знать вживала супи, пюре, страви з гарніром і під соусами. Перед поданням їжі слуги знаті розбризкували духи для відлякування комах, створення настрою й апетиту.
У післяполудневий час, близько 4-5 години, відбувався другий легкий обід з напоями, після якого єгиптяни поверталися до своєї роботи або вдавалися до розваг.
Период Минойской цивилизации:Минойская или крито-микенская цивилизация — относящаяся к эгейской цивилизации бронзового века острова Крит (2700—1400 гг. до н. э.). Основными очагами культуры и цивилизации были так называемые дворцы — сложные экономико-политические комплексы, крупнейшие из которых существовали в Кноссе, Фесте, Закросе и Тилиссе
Период Микенской цивилизации:Микенская культура возникла около 1650 лет до нашей эры и считается явно связанной с прибытием переселенцев от степных культур. Микенский язык тесно связан с протоиндо-иранскими языками и разделение их на отдельные языки произошло относительно поздно, между 2500—2000 годами до нашей эры.
Гомеровский период:Гомеровская Греция - это своего рода "темные века" в истории цивилизации, который длился около 400 лет и закончился с возникновением греческих полисов периода архаики. Данных об этом периоде чрезвычайно мало. Известно, что произошел полный упадок культуры и искусств, была утрачена даже письменность. Остатки микенской цивилизации были окончательно уничтожены.
Гомеровский период характеризовался развитием существующих социумов от первобытно-общинного строя к классовому рабовладельческому обществу. Складывалась тенденция, при которой вожди племен и их ближайшее окружение постепенно присваивали себе лучшие земли и обращали в рабство наиболее бедных соотечественников. Умение обрабатывать железо привело к бурному развитию ремесел с конца VIII века до нашей эры.
Хліб
Основну раціону становив хліб з ячменю, полби або пшениці. Були відомі два сорти ячменю: шести- і дворядний. Шестирядний ячмінь мав більше поширення і вживання. З нього випікалися основні сорти хліба. За часів Раннього царства єгиптяни з Передньої Азії запозичили голозерну пшеницю. Проте цей вид пшениці, більш вимогливий і виснажує ґрунт, до греко-римського періоду не набув великого поширення в Єгипті.
Існувало безліч різновидів хлібів і булочок, що відрізнялися борошном (ячмінне — «іт», пшеничне — «сут», з полби — «бедет»), формою, ступенем пропеченості, додатками у тісто (мед, молоко, фрукти, яйця, жир, масло). Відомо до 20 слів, які застосовувались в епоху Давнього царства для позначення різних видів хлібобулочних виробів. Доволі популярними були гостроверхий, округлий, ячмінний, свіжий, маленька кругла паляниця, пиріг-шенес.
Овочі
У раціоні стародавніх єгиптян були присутні горох, лілії, селера, боби, сочевиця, квасоля і нут, редис, огірки, бульба редьки, у великих кількостях вирощувався салат-латук. Особливо виділялися з інших продуктів цибуля і цибуля-порей, цінувався так само й часник. Капуста також була відома стародавнім єгиптянам. Вони вважали її хорошим засобом проти сп'яніння і всяку обід починали з вареної капусти. На фресках давніх єгиптян між дарами, які приносилися в жертву богам, представлена спаржа яскраво-зеленого кольору.
Були поширені гарбузи, персики, яблука, дині й кавуни. Влітку до раціону додавалися виноград та родзинки, цитрусові, гранати («inhmn»), фіги, фініки, зізіфуси, персея і плоди сикомора.
З часів гіксосів вирощувалися гранатові, оливкові дерева та яблуні, вживалися їхні плоди. Були відомі, але рідкісні й доступні небагатьом кокосові горіхи. Вживалися також плоди мімози, баланітеса єгипетського і деяких інших дотепер не з'ясованих дерев. Бідняки жували бульби осоки, серцевину стебел папірусу і кореневища деяких інших водяних рослин.
Давні єгиптяни користувалися рослинною олією, яку виготовляли з насіння редьки, кунжуту, салату, баланітес, красильного сафлору, маслянистої моринги. Також з Фінікії та Сирії ввозили оливкову олію.
З висушених та подрібнених бульб чуфи, яку змішували з медом, робилися десерти. У гробниці візира Рехмира часів фараона Аменхотепа II виявлено сцену, де зображені етапи для виготовлення конічного торту, зроблений з коріння очерету з додаванням горіхів та осоки.
Молочні продукти
Були відомі молочні продукти — вершки, масло, сир. Тваринний жир використовувався для приготування їжі та зберігання.
М'ясо і риба
Єгиптяни Давнього царства переваги надавали дичині, яку впольовували. Це насамперед були газелі та антилопи. За часів Пізнього царств єгиптяни їли рибу в'ялену на сонці або засолену рибу, найбільше цінувалися кефаль, барабулька та ботарга. З птахів вживали в їжу в солоному вигляді перепілок, качок, голубів, лебідів і дрібних пташок. Птицю та рибу, окрім священних, їли також смаженими або вареними.
В період Нового царства найчастіше вживають биків. До цього часу втрачає значення таке джерело м'яса, газелі, антилопи. Немає надійних свідчень вживання єгиптянами в їжу козлятини або баранини, хоча цих тварин розводили навіть у Верхньому Єгипті. Свиней, хоча і розводили, в їжу вживати було заборонено, оскільки свиня вважалася твариною злого бога Сета. Незважаючи на те, що крокодил і бегемот вважалися священними тваринами, в деяких регіонах вони все ж вживалися в їжу, зокрема біля острова Елефантіна.
Вживання їжі
Давні єгиптяни їли, сидячи за одним або по двоє за маленьким столиком, заставленим стравами з м'ясом, птицею, овочами, фруктами, можливо розкладеними на скибки конічних хлібів. Діти сідали на подушках або прямо на підлозі, на циновці. Заможні люди користувалися тарілками, миски, чаші, кухлі, виделки, ножі та ложки. Втім зазвичай давні єгиптяни їли руками.
Чоловіку подавали їжу відразу після вмивання. Він отримував хліб, пиво, шматок м'яса, вирізку і пиріг. Його дружина снідала, поки її чесали або відразу після закінчення туалету. На фіванському розписі служниця подає кубок своїй пані, коли вона ще тримає в руці люстерко. Поруч з нею столик з кошиком з пальмового листя і двома вазами.
Обід складався з м'яса, птиці, овочів і фруктів по сезону, хліба і пиріжків і, зрозуміло пива в достатку. Не всі давні єгиптяни, навіть заможні їли м'ясо кожен день. Це робили лише фараони, члени їхньої родини, аристократи, заможні жерці. Також вживання великої частки м'яса відбувалося з якоїсь значної події. Крім того, знать вживала супи, пюре, страви з гарніром і під соусами. Перед поданням їжі слуги знаті розбризкували духи для відлякування комах, створення настрою й апетиту.
У післяполудневий час, близько 4-5 години, відбувався другий легкий обід з напоями, після якого єгиптяни поверталися до своєї роботи або вдавалися до розваг.
Период Минойской цивилизации:Минойская или крито-микенская цивилизация — относящаяся к эгейской цивилизации бронзового века острова Крит (2700—1400 гг. до н. э.). Основными очагами культуры и цивилизации были так называемые дворцы — сложные экономико-политические комплексы, крупнейшие из которых существовали в Кноссе, Фесте, Закросе и Тилиссе
Период Микенской цивилизации:Микенская культура возникла около 1650 лет до нашей эры и считается явно связанной с прибытием переселенцев от степных культур. Микенский язык тесно связан с протоиндо-иранскими языками и разделение их на отдельные языки произошло относительно поздно, между 2500—2000 годами до нашей эры.
Гомеровский период:Гомеровская Греция - это своего рода "темные века" в истории цивилизации, который длился около 400 лет и закончился с возникновением греческих полисов периода архаики. Данных об этом периоде чрезвычайно мало. Известно, что произошел полный упадок культуры и искусств, была утрачена даже письменность. Остатки микенской цивилизации были окончательно уничтожены.
Гомеровский период характеризовался развитием существующих социумов от первобытно-общинного строя к классовому рабовладельческому обществу. Складывалась тенденция, при которой вожди племен и их ближайшее окружение постепенно присваивали себе лучшие земли и обращали в рабство наиболее бедных соотечественников. Умение обрабатывать железо привело к бурному развитию ремесел с конца VIII века до нашей эры.