70
завдання 1
1. 1. ким був автор цього листа?
1. 2. коли саме написано цей лист, за яких обставин?
1. 3. якої мети, як видно з листа, намагався досягти гетьман петро сагайдачний шляхом дипломатії?
1. 4. що би, на вашу думку, мав кардинал людовізі написати польському королю і коронному канцлеру після прочитання такого листа?
франческо чіріолі - кардиналу людовіко людовізі:
«серед католиків, зокрема й церковників, не бракує впливових осіб, які прихильні до членів козацького посольства (з огляду на теперішню загрозу війни з турками). а згаданий сагайдачний відверто заявляє, що королівство не одержить ні найменшої від жодного козака і від більшої частини схизматиків, якщо їхні вимоги не будуть вислухані. з другого боку, багато хто з цих сеньйорів не тільки вважає, що було б величезною шкодою втратити козаків, військо яких вихваляють як більш боєздатне і краще організоване, ніж те, яке очолює коронний гетьман, а й підкреслюють небезпеку, що ці козаки не битимуться проти турків, і тому говорять, що в даний момент необхідно піти на поступки, щоб вони лишилися вдоволеними.»
завдання 2
2. 1. як описані події пов’язані з берестейською церковною унією?
2. 2. чому постала потреба висвятити митрополита і єпископів?
у київському літописі натрапляємо на таке свідчення: «року 1620 прибув з москви святійший патріарх єрусалимський іменем феофан, і зупинився в монастирі братському, і був прийнятий з великою честю духовними та світськими людьми.
того ж року, від’їжджаючи з києва, святійший патріарх… поставив і висвятив на митрополію київську чоловіка гідного й чесного. іменем йов борецький, у письмі слов’янськім, і грецькім, і латинськім ученого, і з ним чотирьох єпископів на різні місця: мелетія смотрицького на єпископство полоцьке, ісайю копинського, інока монастиря печерського, на єпископство перемишльське, паїсія іполітовича на єпископство холмське і белзьке, йосифа курцевича на єпископство володимирське».
завдання 3.
прочитайте свідчення ґійома левассера де боплана.
дайте короткі, одним-двома реченнями, відповіді на питання:
3. 1. чи можна свідченням боплана довіряти? поясніть свою думку.
3. 2. звідки серед козаків взялися знавці ремесел? козаки ж були воїнами, чи не так?
3. 3. як козаки використовували нескладні знання астрономії в своїх походах?
9 век в истории России был ознаменован такими событиями, как Отечественная война 1812 г., декабристы и их восстание 14 декабря 1825 г. на Сенатской площади, Крымская война (1853-1856 гг.), отмена крепостного права в 1861 г. 19 век-это время правления Александра I, его брата Николая I,Алекcандра II и Александра III. Переворот в геометрии произвели исследования Николая Ивановича Лобачевского, а в медицине - хирурга Николая Ивановича Пирогова. Русские мореплаватели Иван Федорович Крузенштерн и Юрий Федорович Лисянский совершили первое путешествие вокруг света (1803-1806гг.). В 19 веке творили такие писатели, как Николай Михайлович Карамзин, Александр Сергеевич Пушкин, Михаил Юрьевич Лермонтов, Александр Сергеевич Грибоедов,Николай Васильевич Гоголь, Лев Николаевич Толстой, Федор Михайлович Достоевский.
Аналізуючи взаємовідносини Хмельницького і Виговського можна дійти висновку, що гетьман та генеральний писар діяли, як правило, узгоджено, причому кожен мав свій "імідж" і проводив відповідну лінію в ході дипломатичних контактів. Виговському, звичайно, відводилася роль "буфера", провідника нібито м'якшої, ніж у Хмельницького, лінії. Це давало змогу краще виявити наміри протилежної сторони, навіть її агентуру, створювало додаткові можливості для дипломатичного маневру Б. Хмельницького.
Звичайно, не можна говорити про повну тотожність політичних позицій гетьмана й генерального писаря. Якщо перший був представником центру, то другий тяжів до поміркованих (М. Громика, Г. Гуляницький, Г. Лісницький, генеральний суддя С. Зарудний, генеральний обозний Т. Носач та ін.), котрі прагнули досягнути компромісу з Річчю Посполитою. Через це Виговського недолюблювали представники радикальної течії (М. Кривоніс, Д. Нечай, Л. Мозиря, М. Гладкий, С. Подобайло й ін.), а також московської партії (М. Пушкар і І. Барабаш). Ці протиріччя склали передумови для гетьманства Виговського та визначили його долю. Фактично Виговський виконав волю пізнього Хмельницького, який помітив порушення Переяславської ради Москвою та шукав можливості перегляду чи розриву її. Але Виговський не мав тієї харизми, завдяки якій Хмельницький перетворив чергове повстання козаків на Визвольну війну України.
Микола Костомаров оцінював Виговського як борця за незалежність своєї батьківщини від московського панування. На думку історика гетьман початково був вірний союзу із Москвою, але згодом перейшов на антимосковські позиції через відмову царського уряду до приборкати опозицію. Також історик відзначав вплив Юрія Немирича, що переорієнтував Виговського на союз із Варшавою.
На думку історика Валерія Степанкова Виговський був талановитим адміністратором, воєначальником і дипломатом. Він став першим гетьманом української козацької держави, що був страчений за участь у боротьбі за її незалежність. Історик Наталя Яковенко ставить Виговському в заслугу створення Генеральної військової канцелярії - адміністративного і дипломатичного штабу Хмельницького, мозкового центру козацької революції.