8. Охарактеризуйте материальную культуру уйсунов и кангюев, заполните таблицу: Кангюй Уйсуни Государства Территория Памятники Строение жилищ Городская культура Хозяйство
ответ: Дина́стія Ці́н (маньчж.: Daicing gurun; кит.: 清朝; піньїнь: Qīng Cháo; літ.: 'Чиста') або Вели́ка Ці́н (кит.: 大清; піньїнь: Dà Qīng) — маньчжурська імператорська династія, що керувала Китаєм у 1636–1912 після ліквідації династії Мін. Заснована родом Айсін Ґьоро. Виникла на базі маньчжурської держави Пізня Цзінь, назва якої була змінена на Цін в 1636 році. Маньчжурські війська захопили майже всю територію Китаю 1646 року, однак пацифікація провінцій та придушення виступів етнічних китайців (хань) тривали до 1683 року.
За час правління династії Цін, завойовники-маньчжури сильно китаїзувалися, хоча і залишили деякі елементи своєї кочівницької культури. На знак покори імператорський двір змусив чоловіче населення країни голити голови і заплітати волосся у довгі коси на маньчжурський лад.
Занепад Цін почався у 19 столітті. Він супроводжувався зовнішньою інтервенцією держав Заходу, повстаннями хань у центрі та на півдні країни, а також поразками у війнах. Не маючи сил, щоб протистояти тиску ззовні і зсередини, династія була повалена у результаті Сіньхайської революції 12 лютого 1912 року. Останній монарх династії, імператор Пуї, пізніше згодився очолити незалежну Маньчжурську державу (1932-1945), утворену японськими мілітаристами.
Сарматы вели оживленную торговлю, особенно с греками. Они продавали рабов, шкуры и другие товары кочевников, а греки взамен привозили одежду, вино, украшения и другие изделия.Они почитали великую богиню плодородия, которая была и покровительницей коней. У сарматов также существовал культ солнца и огня, хранительницами которого были специальные жрицы.Было развито и сарматское искусство. Большое место в художественном оформлении вещей у сарматов занимало украшение их разноцветными стеклами, полудрагоценными камнями и эмалью, вкрапленными в гнезда и, как правило, обрамленными филигранным узором.
Кочевой образ жизни сарматов и широкие торговые связи содействовали вовлечению их в сферу разнообразных культурных влияний Востока, античного Юга и Запада, наложивших особый отпечаток на сарматскую культуру. С приходом сарматов во многом изменился состав населения Крыма, включавшего в себя новые этнические элементы.
Объяснение:
ответ: Дина́стія Ці́н (маньчж.: Daicing gurun; кит.: 清朝; піньїнь: Qīng Cháo; літ.: 'Чиста') або Вели́ка Ці́н (кит.: 大清; піньїнь: Dà Qīng) — маньчжурська імператорська династія, що керувала Китаєм у 1636–1912 після ліквідації династії Мін. Заснована родом Айсін Ґьоро. Виникла на базі маньчжурської держави Пізня Цзінь, назва якої була змінена на Цін в 1636 році. Маньчжурські війська захопили майже всю територію Китаю 1646 року, однак пацифікація провінцій та придушення виступів етнічних китайців (хань) тривали до 1683 року.
За час правління династії Цін, завойовники-маньчжури сильно китаїзувалися, хоча і залишили деякі елементи своєї кочівницької культури. На знак покори імператорський двір змусив чоловіче населення країни голити голови і заплітати волосся у довгі коси на маньчжурський лад.
Занепад Цін почався у 19 столітті. Він супроводжувався зовнішньою інтервенцією держав Заходу, повстаннями хань у центрі та на півдні країни, а також поразками у війнах. Не маючи сил, щоб протистояти тиску ззовні і зсередини, династія була повалена у результаті Сіньхайської революції 12 лютого 1912 року. Останній монарх династії, імператор Пуї, пізніше згодився очолити незалежну Маньчжурську державу (1932-1945), утворену японськими мілітаристами.
Сарматы вели оживленную торговлю, особенно с греками. Они продавали рабов, шкуры и другие товары кочевников, а греки взамен привозили одежду, вино, украшения и другие изделия.Они почитали великую богиню плодородия, которая была и покровительницей коней. У сарматов также существовал культ солнца и огня, хранительницами которого были специальные жрицы.Было развито и сарматское искусство. Большое место в художественном оформлении вещей у сарматов занимало украшение их разноцветными стеклами, полудрагоценными камнями и эмалью, вкрапленными в гнезда и, как правило, обрамленными филигранным узором.
Кочевой образ жизни сарматов и широкие торговые связи содействовали вовлечению их в сферу разнообразных культурных влияний Востока, античного Юга и Запада, наложивших особый отпечаток на сарматскую культуру. С приходом сарматов во многом изменился состав населения Крыма, включавшего в себя новые этнические элементы.