В верхнем течении реки Тигр, где жили в основном семитские народы, располагалась Ассирия. Здесь сходились торговые пути Древнего Мира. С севера на юг, в Междуречье, везли золото и серебро, медь и олово, везли рабов. А в северные земли отправляли для продажи зерно и растительное масло, другие продукты, а также изделия ремесленников. Жители этой страны скоро поняли, что смогут разбогатеть, покупая товары и сырье в одних странах и перепродавая в других. Заниматься посреднической торговлей могли только умные, ловкие, хитрые и смелые люди. Купцам приходилось изворачиваться, отбиваться от нападений разбойников и пиратов. Они должны были уметь ладить с вождями далеких диких племен, у которых выменивали или покупали рабов; им надлежало знать не только языки, но и нравы и обычаи чужих стран, быть обходительными и льстивыми с царями и их вельможами, потому что самые важные и дорогие товары продавались в царских дворцах. Для удобства торговли в чужих краях купцы строили там свои поселения, жили среди местных людей и лишь изредка возвращались на родину за новым товаром. Только это. Незнаю правильно или нет.
Виділяють основні періоди:Раннє Середньовіччя (кінець V ст. — середина XI ст.);Високе Середньовіччя (XI—XIV ст.);Пізнє Середньовіччя (XIV—XVI ст.), коли розпочалася централізація держав під королівською владою.Французький історик Жак Ле Ґофф пропонує концепцію Довгого Середньовіччя (IV—XIX ст.)[1], коли, на його думку, існував безперервно існували фундаментальні структури, що дають змогу вловити зв'язок між цими п'ятнадцятьма сторіччями[2]. Цей тривалий період історик пропонував поділити на проміжні періоди:високе Середньвіччя IV-IX ст., Що є водночас пізньою антічністю та годиною Зародження феодальної системи ; власне Середньовіччя історик предлагает віділяті Із VIII-X ст. [3] ; центральне Середньовіччя X - XIV ст., период найбільшого розвитку, до которого Варто звесті Середньовіччя у вузьких значенні; пізнє Середньовіччя XIV - XVI ст., Що є періодом кризиса, Великої Чуми. Новий час XVІ - XVIII / XIX ст., Постсередньовіччя 476-1492
