8.Восстание 1958 г. А) Освободили юг Казахстана от кокандского владычества В) Переросло в восстание против Бухарского ханства уменьшению числа повинностей и податей Д) Затихло к концу года П E) Было подавлено с невиданной жестокостью С МЕНЯ
Просві́тництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, митці — вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права. Несправедливість та поневолення, які панують у суспільстві, вони вважали наслідком накинутих можновладцями законів, релігійних забобонів та нестачі справжніх знань. Своїм завданням вільнодумці проголошували утвердження свободи, розвиток природних здібностей кожного, громадянське виховання та поширення освіти. XVIII століття називають також Добою розуму, адже разом з ідеями Просвітництва утверджувалася віра в силу знань та можливість розумного облаштування громадського життя. Саме в цей час виникла й ідея поступу — тобто послідовного розвитку людства через здобуття нових знань, вдосконалення суспільного ладу та покращення умов життя[1].
Просві́тництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, митці — вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права. Несправедливість та поневолення, які панують у суспільстві, вони вважали наслідком накинутих можновладцями законів, релігійних забобонів та нестачі справжніх знань. Своїм завданням вільнодумці проголошували утвердження свободи, розвиток природних здібностей кожного, громадянське виховання та поширення освіти. XVIII століття називають також Добою розуму, адже разом з ідеями Просвітництва утверджувалася віра в силу знань та можливість розумного облаштування громадського життя. Саме в цей час виникла й ідея поступу — тобто послідовного розвитку людства через здобуття нових знань, вдосконалення суспільного ладу та покращення умов життя[1].
Объяснение:
В. Интернете так написано
Повторительно-обобщающий урок по восьмой главе
«ОБРАЗОВАНИЕ И УКРЕПЛЕНИЕ КАЗАХСКОГО ХАНСТВА
B XV-XVII BB.»
Вопросы и задания
1. Определите экономические, политические и этнические предпосылки образо-
вания Казахского государства. Обоснуйте закономерность возникновения
Казахского ханства.
2. Рассмотрите вопросы: благоприятные внешние условия для Казахского хан-
ства в период правления Керея и Жаныбека в конце XV в. и внешние опас-
ности для Казахского ханства в этот же период.
3. Определите общее и различия в направлениях внешней политики Мурундука
и Касыма.
4. Можно ли считать Хакназара продолжателем политического курса его отца
Касым-хана? Обоснуйте свое мнение. Историк начала XVII века Кадырга-
ли Жалаири отмечает, что «потомство его (Хакназара) более не царствует».
Почему?
5. Сравните законы Есима и Касыма. В чем вы видите преемственность? Составь-
те сравнительную таблицу.
6. Какие меры предпринял Тауке для укрепления ханской власти?