9. Прочитайте фрагмент джерела. У чому відмінність мети політики радянської коренізації, як ії витлумачували в Москві та Харкові? Чому плани М. Скрипника з українізації Донбасу були неприйнятними для центрального партійного керівни- цтва? Які факти у статті характеризують тогочасну мовну ситуацію в шахтар- ських районах Донбасу? 3і статті М. Скрипника «Для чого потpібний трьохмісячник української культури у Дон- басі?» (1929): «Колись багато товаришів гадало, що Донбас- це не Україна, а робітники Донбасу здебільшого не українці. Виявляється тепер, що це цілком невірно: серед гірняків майже 3/4, цебто біля 70 % робітників, українців. До нових заводів, копалень ідуть нові тисячі, десяткий сотні тисяч робітників з села, треба, щоб основні кадри донбаcівського кваліфікованого пролетаріату оволоділи українською мовою, українською книжкою, укра- їнською культурою для того, щоб мати можливість впливати на ці нові робітничі шари. Значна кількість донбасівських робітників говорить ламаною мовою, мовою українською, але з домішками російських слів, з перекрученням мови взагалі, так що вони правильно не говорять ні українською мовою, ні російською. Українська книжка, бібліотеки, україн- ський театр, українська газета до донбасівцям оволодіти українською мовою й отримати знання української культури».
Фаросский маяк был уникальным сооружением своего времени, который имел много функций и поэтому был одним из чудес света. Выглядел он так: на трех основаниях (башнях) из мрамора стояли колонны. Первая башня имела форму прямоугольника, вторая башня – восьмиугольная, третья – цилиндрической. В самой нижней башне обитали рабочие, в средней части был переход к самой верхней части, где горел огонь. Маяк был необходим для того, чтобы видеть суда и действительно свет от маяка распространялся на многие десятки км, а это давало кораблям возможность миновать рифы. Еще маяк был использован учеными для определения радиуса Земли.
2) Какие товары привозили по морю в Александрию? Какие вывозили?В Александрию привозили вино, оливки, рабов и многое, чего в Египте не было. Вывозили, конечно, папирус, финики, пряности, лен и благовония, и тоже рабов.
3) Почему учёных, живших в Музее сравнивали с птицами в золотой клетке?Наверное, потому что вся жизнь ученых проходила в Музее – они там и работали, и жили. Жить в Музее здорово и престижно, но по факту, они были словно в красивой (то есть золотой) клетке.
4) Как греки называли одну из девяти сестёр-богинь - музу историю?Музой истории была Клио (помимо нее было еще 8 муз). Но не только истории, но и (с начала) она была музой героической песни.