9. Установіть відповідність між характеристикою та іменем ученого XIX
початку ХХ ст.
1 біолог, ботанік, вивів закономірності передачі спадкових
ознак і започаткував науку генетику
2 фізик, дослідник, відкрив першу елементарну частинку —
електрон, що входить до складу атома
3 психолог, лікар-психіатр, вивчав несвідоме, заклав осно-
ви психоаналізу, створив метод лікування неврозів
4 природознавець, мандрівник, відкрив теорію еволюції
тваринного й рослинного світу, названу на його честь
2
3
А Ч. Дарвін
Б А. Ейнштейн
В Г. Мендель
г Дж. Томсон
дЗ. Фрейд
4
відповідати​

Объяснение:

негативное в том, что воздействие на сферу экономики выражалось,

во-первых, в непосредственном разорении территорий во время ордынских походов и набегов, которые были особенно частыми во второй половине XIII в. Наиболее тяжелый удар был нанесен по городам.

Во-вторых, завоевание привело к систематическому выкачиванию значительных материальных средств в виде ордынского "выхода" и других поборов, что обескровливало страну.

XIV в. перестала существовать старая политическая структура, для которой были характерны самостоятельные княжества-земли, управляемые разными ветвями княжеского рода Рюриковичей, внутри которых существовали более мелкие вассальные княжества. Исчезновение этой политической структуры знаменовало собой и последующий распад сложившейся в IX - Х вв. древнерусской народности - предка трех ныне существующих восточнославянских народов.

На территориях Северо-Восточной и Севере-Западной Руси начинает постепенно складываться русская (великорусская) народность, на землях же, вошедших в состав Литвы и Польши, - украинская и белорусская народности.

происходит консервация государственных форм эксплуатации. Во многом это было связано с необходимостью изыскания средств для выплаты "выхода", выявилась высокая степень эксплуатации непосредственных производителей. Последнее обстоятельство явилось одной из причин складывания системы крепостного права.

Последствием нашествия XIII в. стало усиление обособленности русских земель, ослабление южных и западных княжеств. В результате они были включены в состав возникшего в XIII в. раннефеодального государства - Великого княжества Литовского: Полоцкое и Турово-Пинское княжества - к началу XIV в. , Волынское - в середине XIV в. , Киевское и Черниговское - в 60-е годы XIV в. , Смоленское - в начале XV в.

И последний фактор:

Московская монархия не была непосредственно создана монголо-татарами, скорее наоборот: она складывалась вопреки Орде и в борьбе с ней. Однако опосредованно именно последствия воздействия завоевателей обусловили многие сущностные черты этого государства и его общественного строя.

ответ:1

Объяснение:

Гетьма́нщина або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій — Хмельниччини. Головою виступав виборний гетьман. З 1654 перебувала під протекторатом московського царя. Протягом другої половини XVII — початку XVIII століття, під час громадянської війни — часу розколу та правління окремими територіями різних гетьманів, останні, в боротьбі за єдиновладдя, визнавали верховенство Московського царства, Речі Посполитої та Османської імперії.

У 1667 за Андрусівським миром розділена по Дніпру на Правобережну і Лівобережну Україну. Після остаточного скасування в Речі Посполитій козацького устрою на Правобережжі 1699 року, продовжила існування лише на теренах Лівобережжя. Виконувала роль заслону для Московського царства від її військових супротивників. 1709 року, під час Великої північної війни, невдало намагалася перейти під протекторат Шведської імперії. Протягом 18 століття поступово втратила політичну і економічну автономію. 1764 року наказом імператриці Катерини ІІ інститут гетьмана було скасовано, а ще через рік Гетьманщину реформовано в Малоросійську губернію.

Оскільки з середини XIV й до 1780-х саме городові козаки були найчисленнішою групою служилого стану Гетьманщини, її також іноді згадують як Військо запорозьке Городове.

Значение Української козацької держави

Народження з Запорізької Січі Гетьманської держави було логічним продовженням формування нації і державності. Виняткову роль в цьому відіграв гетьман Богдан Хмельницький. При ньому держава набула всіх ознак республіканського демократичного устрою.

В цей час в Україні сформувалась нова верства населення — шляхта. В межах Гетьманщини саме шляхта і забезпечувала тяглість в існуванні українського політичного етносу з XTV по XIX ст. Шляхта, а не якийсь інший стан, пережила і сприйняла все краще від попередніх поколінь. Шляхта стала соціальним ідеалом нової української еліти Гетьманщини, яка досягла зрештою російського дворянського звання. Ця концепція грунтовно досліджена в монографії Н.Яковенко "Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна)".— Київ, 1994.