У першій половині XIX ст. політичне життя в Україні розвивалося дуже повільно. Зумовлено це було, насамперед, репресивною політикою царського уряду щодо будь-яких проявів невдоволення українців. Виникнення в Україні суспільних рухів, свідчило про зростання опозиційності до самодержавної влади.
Суспільне життя цього періоду в Україні визначали дві тенденції: по-перше, це втрата національної політичної та державної еліти, трансформація її свідомості у малоросійський менталітеті, по-друге, посилення кріпацтва, яке призводило до різних форм протесту селянства.
Одним із перших таємних політизованих рухів було масонство. В Україні перші масонські ложі виникали у Полтаві ("Любов до істини") і Києві ("Малоросійське товариство"). Ці організації виникали переважно у великих містах та містечках. Протягом 1817-1819 рр. вони виникали у Києві, Одесі, Полтаві, Житомирі, Кам'янці-Подільському. Найвиразніше українська національно-визвольна спрямованість виявилась у полтавській масонській ложі "Любов до істини", яку заснували місцеві урядовці і поміщики, переважно українці: І. Котляревський, С. Кочубей, Г. Тарновський, С. Петровський та ін. Учасник цієї ложі В. Лукашевич (виходець із давньої козацько-старшинської родини, проводир дворянства Переяславського повіту) став організатором у 1821 р. Малоросійського таємного товариства.
Оставшееся в живых население испытало на себе при монгольском владычестве более жестокие формы феодальной зависимости и эксплуатации;
в этих странах широко возродился рабовладельческий уклад,
Безвозвратно утеряны культурные и исторические ценности.
Большинство ремесленников этих стран были вывезены в Монголию для обслуживания нужд завоевателей.
положительные:
Монгольские власти стимулировали развитие торговли, международных связей. Были установлены торговые и дипломатические связи с далекими странами. По территории улусов двигались караваны, дипломатические миссии, путешественники
В степь привнесли идею «централизованной власти», что привело к политической консолидации племен
Одним из главных новшеств, связанных с монгольским периодом, является введение почтовой и ямской службы, что привнесло определённый динамизм в транспортную и коммуникативную систему периода средневековья. Посыльный с депешей на каждой почтовой станции менял лошадей, что значительно сокращало время передвижения
Отдельные формы государственного строя были также использованы впоследствии в государствах, возникших на территории Средней Азии в послемонгольскую эпоху;
Монголы не притесняли культуру племён — языки, религии, обычаи и традиции
Відповідь:
У першій половині XIX ст. політичне життя в Україні розвивалося дуже повільно. Зумовлено це було, насамперед, репресивною політикою царського уряду щодо будь-яких проявів невдоволення українців. Виникнення в Україні суспільних рухів, свідчило про зростання опозиційності до самодержавної влади.
Суспільне життя цього періоду в Україні визначали дві тенденції: по-перше, це втрата національної політичної та державної еліти, трансформація її свідомості у малоросійський менталітеті, по-друге, посилення кріпацтва, яке призводило до різних форм протесту селянства.
Одним із перших таємних політизованих рухів було масонство. В Україні перші масонські ложі виникали у Полтаві ("Любов до істини") і Києві ("Малоросійське товариство"). Ці організації виникали переважно у великих містах та містечках. Протягом 1817-1819 рр. вони виникали у Києві, Одесі, Полтаві, Житомирі, Кам'янці-Подільському. Найвиразніше українська національно-визвольна спрямованість виявилась у полтавській масонській ложі "Любов до істини", яку заснували місцеві урядовці і поміщики, переважно українці: І. Котляревський, С. Кочубей, Г. Тарновський, С. Петровський та ін. Учасник цієї ложі В. Лукашевич (виходець із давньої козацько-старшинської родини, проводир дворянства Переяславського повіту) став організатором у 1821 р. Малоросійського таємного товариства.
Пояснення:
отрицательные:
страшные опустошения и массовая гибель населения
Оставшееся в живых население испытало на себе при монгольском владычестве более жестокие формы феодальной зависимости и эксплуатации;
в этих странах широко возродился рабовладельческий уклад,
Безвозвратно утеряны культурные и исторические ценности.
Большинство ремесленников этих стран были вывезены в Монголию для обслуживания нужд завоевателей.
положительные:
Монгольские власти стимулировали развитие торговли, международных связей. Были установлены торговые и дипломатические связи с далекими странами. По территории улусов двигались караваны, дипломатические миссии, путешественники
В степь привнесли идею «централизованной власти», что привело к политической консолидации племен
Одним из главных новшеств, связанных с монгольским периодом, является введение почтовой и ямской службы, что привнесло определённый динамизм в транспортную и коммуникативную систему периода средневековья. Посыльный с депешей на каждой почтовой станции менял лошадей, что значительно сокращало время передвижения
Отдельные формы государственного строя были также использованы впоследствии в государствах, возникших на территории Средней Азии в послемонгольскую эпоху;
Монголы не притесняли культуру племён — языки, религии, обычаи и традиции