А) Назовите только те государства, которые образовались после распада Золотой Орды в середине XV в. (6 гос-в) Б) Перечислите основателей или последующих правителей этих государств (по 1 правителю в каждом гос-ве)
В)до какого периода просуществовало каждое государство (указать дату распада каждого гос-ва)
Як самостійна течія християнство відмежувалося від інших культів і набуло власної організації форми найперше в містах східної частини Імперії — в Малій Азії, Сирії, Єгипті а звідти — поширилося на Захід.
Нова релігія вперше почала оформлятися через єврейські общини великих міст Сходу. За церковними переказами, засновником християнства був Ісус Христос.
Наприкінці І ст. н. е. християнські общини існували вже у всіх великих містах античного світу — Єрусалимі, Антіохії, Ефесі, Коринфі, Римі, Путеолах.
За римськими законами, «секта християн» належала до нелегальних союзів, тому збори християн проходили лише в таємних місцях.
Центральна ідея християнства іння через віру в Ісуса Христа. Християнське вчення швидко поширилось по території Римської імперії. Такий успіх, можна пояснити тим, що воно змогло об'єднати всі основні релігійні ідеї епохи. З 2 пол. ІІ ст. серед християн переважають середні верстви населення. Притік багатих в общини відтісняв бідних.
З часом змінюється організація общин. З'являються постійні посадові особи — диякони і т. д. У ІІІ ст. в ряди християн вступають великі власники. Християнство аристократизується. Християнство, як і всі тогочасні релігії, глибоко синкретично. В ньому сплелись елементи трьох країн : Юдеї, Еллади і Риму.
Объяснение:
Володимир Мономах так звертався до своїх синів.
Объяснение:
Так,відповідала.
Князювання Володимира Мономаха було часом політичного та економічного укріплення Русі, розквіту культури й літератури. Володимир Мономах і його найближчі родичі керували 3/4 території староруської держави; княжі усобиці тимчасово припинилися. Стабільність у державі трималася на авторитеті Мономаха, за присутності загального ворога (половців) і концентрації всієї повноти влади в руках великого князя.
За його правління будували церкви, створювали літописні звіди, розпочалося складання Печерського патерика. Володимир Мономах був широко освіченою для свого часу людиною, володів літературним талантом. Його "Повчання своїм дітям" (приблизно 1117 року) закінчувалося коротким описом його життя й листом до чернігівського князя Олега. У "Повчанні" Мономах виступив як "про землю велику печальник", мудрий державний діяч, "дбайливий домовладика" і освічений мислитель, відважний воїн і пристрасний мисливець, начитаний книжник і блискучий письменник.