Адам Кисіль, Видатний дипломат, так характеризував своє стано- Вище: «...і від поляків я маю біду, і від своїх русинів також». Відомо, що Адам Кисіль закликав шляхту тверезо оцінювати можливі наслідки війни, адже це справа не з тою древньою Руссю, що тільки луками та рогатинами, але з жорстоким, огнистим [з вогнепальною зброєю] військом, котрого собі так мусимо пропорцію рахувати, що на одну голову кожного з нас стане тисяча голів хлопських зі стрільбою». Як ці висловлювання характеризують позицію Алама Киселя щодо війни та діяльності козацтва?

В історії формування східних слов’ян можна виділити декілька періодів: протослов’янський, праслов’янський і давньослов’янський (слов’янський).

     Перший період, що охоплює період III—II тис. до н. е., коли між Дніпром та Віслою, на південь від прип’ятського Полісся, формується група споріднених індоєвропейських землеробських племен.

    Під час другого періоду (II—І тис. до н. е.) відбувається освоєння нових районів на лівобережжі Дніпра. У цей період праслов’яни вступають у складні стосунки з кочовими народами українського степу — кіммерійцями, скіфами. Завдяки скіфам праслов’яни були втягнуті у відносини з античним світом.

     Після загибелі Великої Скіфії у слов’ян настав новий етап розвитку. Почало формуватись власне слов’янське суспільство. Вони утворили власні об’єднання племен зі своєю соціальною, політичною структурою.Отже, давні слов’яни в 5-7 ст. наблизилися до створення держави. На переддержавний рівень суспільства в давніх слов’ян указує й те, як вони облаштовували свої поселення. Менші з поселень скупчувалися навколо більших - своєрідних племінних центрів. Останні були й ремісничими осередками. Згодом такі великі поселення перетворювалися на укріплені городища. Залишки великого слов’янського міжплемінного центру археологи знайшли, приміром, на Волині - це Зимненське городище

Объяснение:

Татары – 5,53 миллиона, или 3,87%

Украинцы – 2 миллиона, или 1,4%

Башкиры – 1,65 миллиона, или 1, 15%

Чуваши – 1,5 миллиона, или 1% с небольшим

Близко к этой цифре подходят чеченцы, которых сегодня в РФ насчитывается 1,36 миллиона человек, или 0,95%. Остальные все кавказские народы, включая осетин, ингушей и множество других, в статистике будут фигурировать как «другие», так как они очень малочисленны, хотя некоторые и имеют свою государственность, например, те же осетины, ингуши или кабардинцы.

Объяснение: