Старода́вній Рим — одна з цивілізацій Давнього світу та античності, отримала свою назву від головного міста — Рима, яке в свою чергу назване на честь легендарного засновника — Ромула. Стародавній Рим був цивілізацією, яка виросла з маленької землеробської громади, заснованої на Апеннінському півострові ще в X столітті до н. е. Центр Рима формувався в межах болотистої рівнини, обмеженої Капітолієм, Палатином і Квіріналом. Розміщена вздовж Середземного моря, Римська держава з часом стала однією з найбільших імперій Давнього світу[1].
За століття свого існування, давньоримська цивілізація змінювалася від монархії до олігархічної республіки, а потім — до все більш автократичної імперії. Завдяки завоюванням та асиміляції вона згодом почала домінувати над усім Середземноморʼям. Вершини своєї могутності Стародавній Рим досяг у ІІ столітті н. е., коли під його контролем опинилися території від сучасної Шотландії на півночі до Ефіопії на півдні та від Вірменії на сході до Португалії на заході.
У 395 р. Римська імперія розділилася на дві частини — західну та східну. Уражена внутрішньою нестабільністю та атакована різними мігруючими народами, західна частина імперії, що включала Іспанію, Галлію, Британію та Італію, розпалася на незалежні королівства у V столітті. Східна частина імперії, яка мала за столицю Константинополь і включала Грецію, Анатолію, Сирію та Єгипет, вижила в цій кризі і, незважаючи на втрату Сирії та Єгипту, завойованих арабами, відновилася та проіснувала ще тисячу років, але врешті-решт її залишки анексувала турецька Османська імперія. Цю східну, християнську, середньовічну стадію існування Римської імперії історики зазвичай називають Візантійською імперією.
Певний вплив на становлення давньоримської цивілізації мала культура етрусків і давніх греків. В етрусків римляни запозичили більшість букв свого алфавіту, деякі прийоми будівництва, ряд обрядів (наприклад, гладіаторські бої). Символ Риму — бронзова статуя вовчиці — виконана етруським майстром. Етруською була і остання з царських династій. Грецький вплив на римську культуру був значним: вивчалася грецька філософія, література, знання грецької мови стає обов'язковим для грамотної людини, копіюються грецькі скульптури. Давньоримську цивілізацію разом із Давньою Грецією, як правило, об'єднують у поняття «класичної античності».
Стародавній Рим зробив великий внесок у розвиток права, військової справи, мистецтва, архітектури, технологій та мови у західноєвропейській цивілізації. Сучасному світові Стародавній Рим подарував римське право, деякі архітектурні форми та рішення (наприклад, хрестово-купольну систему) і безліч інших нововведень (наприклад, колісні водяні млини). Християнство як релігія народилося на території Римської імперії.
Офіційною мовою давньоримської держави була латина, релігія протягом більшої частини існування була політеїстична, неофіційним гербом імперії був золотий орел, після прийняття християнства з'явилися лабаруми і хризма.
Родился 26 или 28 марта 1483 г. в Урбино в семье художника Джованни Санти.
В 1500 г. переехал в Перуджу и поступил для обучения живописи в мастерскую Перуджино. Тогда же Рафаэль выполнил первые самостоятельные произведения: сказались навыки и умения, перенятые от отца. Наиболее удачные из его ранних работ — «Мадонна Конестабиле» (1502— 1503 гг.), «Сон рыцаря», «Святой Георгий» (обе 1504 г.)
Почувствовав себя состоявшимся художником, Рафаэль в 1504 г. покинул учителя и переехал во Флоренцию. Здесь он упорно работал над созданием образа Мадонны, которой посвятил не менее десяти произведений («Мадонна со щеглёнком», 1506—1507 гг.; «Положение во гроб», 1507 г., и др.).
В конце 1508 г. Папа Римский Юлий II пригласил Рафаэля переехать в Рим, где художник провёл заключительный период своей короткой жизни. При дворе Папы он получил должность «художника апостольского Престола». Главное место в его творчестве теперь заняли росписи парадных покоев (станц) Ватиканского дворца.
В Риме Рафаэль достиг совершенства как портретист и приобрёл возможность реализовать своё дарование архитектора: с 1514 г. он руководил строительством собора Святого Петра. В 1515 г. его назначили комиссаром по древностям, что подразумевало изучение и охрану античных памятников и контроль за раскопками.
В Риме было написано и самое известное из произведений Рафаэля — «Сикстинская Мадонна» (1515—1519 гг.). В последние годы жизни популярный художник был настолько загружен заказами, что ему приходилось перепоручать их выполнение ученикам, ограничиваясь составлением эскизов и общим контролем за работами.
Старода́вній Рим — одна з цивілізацій Давнього світу та античності, отримала свою назву від головного міста — Рима, яке в свою чергу назване на честь легендарного засновника — Ромула. Стародавній Рим був цивілізацією, яка виросла з маленької землеробської громади, заснованої на Апеннінському півострові ще в X столітті до н. е. Центр Рима формувався в межах болотистої рівнини, обмеженої Капітолієм, Палатином і Квіріналом. Розміщена вздовж Середземного моря, Римська держава з часом стала однією з найбільших імперій Давнього світу[1].
За століття свого існування, давньоримська цивілізація змінювалася від монархії до олігархічної республіки, а потім — до все більш автократичної імперії. Завдяки завоюванням та асиміляції вона згодом почала домінувати над усім Середземноморʼям. Вершини своєї могутності Стародавній Рим досяг у ІІ столітті н. е., коли під його контролем опинилися території від сучасної Шотландії на півночі до Ефіопії на півдні та від Вірменії на сході до Португалії на заході.
У 395 р. Римська імперія розділилася на дві частини — західну та східну. Уражена внутрішньою нестабільністю та атакована різними мігруючими народами, західна частина імперії, що включала Іспанію, Галлію, Британію та Італію, розпалася на незалежні королівства у V столітті. Східна частина імперії, яка мала за столицю Константинополь і включала Грецію, Анатолію, Сирію та Єгипет, вижила в цій кризі і, незважаючи на втрату Сирії та Єгипту, завойованих арабами, відновилася та проіснувала ще тисячу років, але врешті-решт її залишки анексувала турецька Османська імперія. Цю східну, християнську, середньовічну стадію існування Римської імперії історики зазвичай називають Візантійською імперією.
Певний вплив на становлення давньоримської цивілізації мала культура етрусків і давніх греків. В етрусків римляни запозичили більшість букв свого алфавіту, деякі прийоми будівництва, ряд обрядів (наприклад, гладіаторські бої). Символ Риму — бронзова статуя вовчиці — виконана етруським майстром. Етруською була і остання з царських династій. Грецький вплив на римську культуру був значним: вивчалася грецька філософія, література, знання грецької мови стає обов'язковим для грамотної людини, копіюються грецькі скульптури. Давньоримську цивілізацію разом із Давньою Грецією, як правило, об'єднують у поняття «класичної античності».
Стародавній Рим зробив великий внесок у розвиток права, військової справи, мистецтва, архітектури, технологій та мови у західноєвропейській цивілізації. Сучасному світові Стародавній Рим подарував римське право, деякі архітектурні форми та рішення (наприклад, хрестово-купольну систему) і безліч інших нововведень (наприклад, колісні водяні млини). Християнство як релігія народилося на території Римської імперії.
Офіційною мовою давньоримської держави була латина, релігія протягом більшої частини існування була політеїстична, неофіційним гербом імперії був золотий орел, після прийняття християнства з'явилися лабаруми і хризма.
Родился 26 или 28 марта 1483 г. в Урбино в семье художника Джованни Санти.
В 1500 г. переехал в Перуджу и поступил для обучения живописи в мастерскую Перуджино. Тогда же Рафаэль выполнил первые самостоятельные произведения: сказались навыки и умения, перенятые от отца. Наиболее удачные из его ранних работ — «Мадонна Конестабиле» (1502— 1503 гг.), «Сон рыцаря», «Святой Георгий» (обе 1504 г.)
Почувствовав себя состоявшимся художником, Рафаэль в 1504 г. покинул учителя и переехал во Флоренцию. Здесь он упорно работал над созданием образа Мадонны, которой посвятил не менее десяти произведений («Мадонна со щеглёнком», 1506—1507 гг.; «Положение во гроб», 1507 г., и др.).
В конце 1508 г. Папа Римский Юлий II пригласил Рафаэля переехать в Рим, где художник провёл заключительный период своей короткой жизни. При дворе Папы он получил должность «художника апостольского Престола». Главное место в его творчестве теперь заняли росписи парадных покоев (станц) Ватиканского дворца.
В Риме Рафаэль достиг совершенства как портретист и приобрёл возможность реализовать своё дарование архитектора: с 1514 г. он руководил строительством собора Святого Петра. В 1515 г. его назначили комиссаром по древностям, что подразумевало изучение и охрану античных памятников и контроль за раскопками.
В Риме было написано и самое известное из произведений Рафаэля — «Сикстинская Мадонна» (1515—1519 гг.). В последние годы жизни популярный художник был настолько загружен заказами, что ему приходилось перепоручать их выполнение ученикам, ограничиваясь составлением эскизов и общим контролем за работами.
Умер 6 апреля 1520 г. в Риме.
Объяснение: