У XVI—XVII ст. кількість населення Європи збільшилась удвічі й досягла 180 млн осіб. Найбільш густонаселеними країнами були Нідерланди, Німеччина, Італія. Населення Парижа, Рима, Генуї, Лісабона, Праги й деяких інших міст перевищило 100 тис. осіб.
У Новий час міграція населення іноді набувала загальноєвропейських масштабів. Люди шукали роботу й кращі умови життя, тікали від війн та епідемій, рятувалися від релігійного або національного гніту. Міграції були тяжким випробуванням, адже люди вибивалися зі звичного життя. З іншого боку, відбувалося взаємозбагачення досвідом, навичками, досягненнями культури.У цей час помітно збільшилася тривалість життя людей. Багато аристократів доживали до 64—68 років, а, наприклад, король Іспанії Філіпп II (1555—1598) помер аж на 72 році. Тривалість життя простих людей зазвичай була значно меншою. Як і раніше, дуже високою залишалася смертність серед немовлят і дітей. У XVII ст. у провінції Бовезі (Франція) від 25 до 33 % дітей вмирало у віці до одного року.
1)САРМАТЫ — объединение кочевых племен (аланы, роксоланы, савроматы, языги и др.). В IV-VI веках до н. э. сарматы жили на территории от Западного Казахстана до Дуная.
2)О сарматах греческий историк Диодор писал, что они «опустошили значительную часть Скифии, истребляя побежденных и обратив большую часть страны в пустыню». В состав племенного союза сарматов входили племена роксоланов, аорсов, сираков и аланов.
3)населявших степную полосу Евразии от Дуная до Аральского моря (территория современных Украины, России и Казахстана). По мнению исследователей, сарматы под именем «савроматы» впервые упоминаются Геродотом (V век до н.э.).Сарма́ты — древний народ, состоявший из кочевых ираноязычных племён, с IV века до н. э. по первые века н. э. населявших степную полосу Евразии от Дуная до Аральского моря.
4)Основные занятия сарматов-это разведение скота,войны за новые пастбища,сельское хозяйство,В меньшей степени. Домашние ремёсла-кузнечное,, кожевенное вышивание, ткачество, гончарство. Создавали изделия и украшения из бронзы,активно занимались торговлей с греками.
5)Сарматы Западного Казахстана и их археологические памятники
Курган Бесоба
Курган Сынтас
Курганный комплекс Аралтобе
Курганные комплексы Устюрта.
7)О сарматских женщинах-воительницах сообщали античные авторы, жившие в ту эпоху. Так, греческий историк Геродот отмечал, что их женщины «ездят верхом на охоту с мужьями и без них, выходят на войну и носят одинаковую с мужчинами одежду… Ни одна девушка не выходит замуж, пока не убьёт врага».
8) Ученые считают находку сенсацией В 300 километрах от Актобе найдены останки вождя сарматской эпохи, передает Tengrinews.kz. В 300 километрах от Актобе найдены останки вождя сарматской эпохи, передает Tengrinews.kz.
10)По мнению исследователей, сарматы под именем «савроматы» впервые упоминаются Геродотом (V век до н. э.), который сообщал: «Если перейти реку Танаис (совр. Дон), то там уже не скифская земля, но область савроматов».
Життя людей раннього Нового часу.
У XVI—XVII ст. кількість населення Європи збільшилась удвічі й досягла 180 млн осіб. Найбільш густонаселеними країнами були Нідерланди, Німеччина, Італія. Населення Парижа, Рима, Генуї, Лісабона, Праги й деяких інших міст перевищило 100 тис. осіб.
У Новий час міграція населення іноді набувала загальноєвропейських масштабів. Люди шукали роботу й кращі умови життя, тікали від війн та епідемій, рятувалися від релігійного або національного гніту. Міграції були тяжким випробуванням, адже люди вибивалися зі звичного життя. З іншого боку, відбувалося взаємозбагачення досвідом, навичками, досягненнями культури.У цей час помітно збільшилася тривалість життя людей. Багато аристократів доживали до 64—68 років, а, наприклад, король Іспанії Філіпп II (1555—1598) помер аж на 72 році. Тривалість життя простих людей зазвичай була значно меншою. Як і раніше, дуже високою залишалася смертність серед немовлят і дітей. У XVII ст. у провінції Бовезі (Франція) від 25 до 33 % дітей вмирало у віці до одного року.
1)САРМАТЫ — объединение кочевых племен (аланы, роксоланы, савроматы, языги и др.). В IV-VI веках до н. э. сарматы жили на территории от Западного Казахстана до Дуная.
2)О сарматах греческий историк Диодор писал, что они «опустошили значительную часть Скифии, истребляя побежденных и обратив большую часть страны в пустыню». В состав племенного союза сарматов входили племена роксоланов, аорсов, сираков и аланов.
3)населявших степную полосу Евразии от Дуная до Аральского моря (территория современных Украины, России и Казахстана). По мнению исследователей, сарматы под именем «савроматы» впервые упоминаются Геродотом (V век до н.э.).Сарма́ты — древний народ, состоявший из кочевых ираноязычных племён, с IV века до н. э. по первые века н. э. населявших степную полосу Евразии от Дуная до Аральского моря.
4)Основные занятия сарматов-это разведение скота,войны за новые пастбища,сельское хозяйство,В меньшей степени. Домашние ремёсла-кузнечное,, кожевенное вышивание, ткачество, гончарство. Создавали изделия и украшения из бронзы,активно занимались торговлей с греками.
5)Сарматы Западного Казахстана и их археологические памятники
Курган Бесоба
Курган Сынтас
Курганный комплекс Аралтобе
Курганные комплексы Устюрта.
7)О сарматских женщинах-воительницах сообщали античные авторы, жившие в ту эпоху. Так, греческий историк Геродот отмечал, что их женщины «ездят верхом на охоту с мужьями и без них, выходят на войну и носят одинаковую с мужчинами одежду… Ни одна девушка не выходит замуж, пока не убьёт врага».
8) Ученые считают находку сенсацией В 300 километрах от Актобе найдены останки вождя сарматской эпохи, передает Tengrinews.kz. В 300 километрах от Актобе найдены останки вождя сарматской эпохи, передает Tengrinews.kz.
10)По мнению исследователей, сарматы под именем «савроматы» впервые упоминаются Геродотом (V век до н. э.), который сообщал: «Если перейти реку Танаис (совр. Дон), то там уже не скифская земля, но область савроматов».