Қазақ халқының зилы қауымы Ресейдің Мәскеу, Санкт-Петербург, Қазан, Томск,
Саратов университеттерінің заң, медицина
және т.б. факультеттерінде жоғары білім
алған болатын. Олардың қатарында М.
Қаратаев, Х. Досмұхамедов, Ж. Ақбаев, Б.
Қаратаев, Ә. Бөкейханов, Ә. Ермеков, Х.
Ғаббасов және т. б. болды. Ал, Ғ. Мусин Каир
университетін, Ж. Сұлтанаев пен А.
Тұнғаншин Варшава ветеринарлық
институтын, С. Шанов Стамбул
университетін және т. б. бітірді. Қазақ
жастарының жекелеген өкілдері Түркия,
Египет елдерінде мұсылмандық жоғары оқу
орындарында білім алды.
Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська
Интернет - это как огромная Всемирная библиотека. С его я могу найти ответ на любой интересующий меня вопрос, "побывать" в Космосе, изучать самостоятельно иностранные языки. Более того, всемирная сеть даёт нам шанс общаться со своими друзьями и близкими, даже находясь за сотни километров друг от друга. Только подумайте, сейчас, чтобы увидеться с человеком, нужно только "щёлкнуть" несколькими клавишами на клавиатуре и запустить программу на компьютере! Это удивительно!
В заключении хочется сказать, что Интернет - это прекрасное место, источник многих знаний, но, разумеется, им надо пользоваться рационально.